Діагностика субклінічного маститу у корів

Скрытый мастит у коров сопровождается вяло протекающим воспалительным процессом, при котором клинические признаки мастита выражены очень слабо, а то вообще не проявляются.

На крупных молочных комплексах подобная форма патологии широко распространена и практически ветспециалистами сельскохозяйственных предприятий обычно диагностируется во время проведения ежемесячных исследованиях дойного стада на скрытую форму мастита. При машинном доении скрытым маститом поражается до 15% лактирующих коров.

Этиология. Причины возникновения скрытых маститов разнообразны. В сельхозпредприятиях скрытые маститы наиболее часто возникают при несоблюдении операторами машинного доения ветеринарно-санитарных правил доения коров, при неправильном запуске, несоблюдении курса лечения маститных животных.

При скрытом мастите происходит расстройство функции молочной железы, клинически проявляющееся гипогалактией и изменением биохимических свойств молока. Объективным показателем здорового вымени у коровы является количество содержащихся соматических клеток в молоке. Соматические клетки молока являются нормальным компонентом в качественном молоке. Соматические клетки в молоке коровы представлены лейкоцитами и эпителием альвеол и молоко выводящих путей молочной железы. Если в секрете молока от здоровой коровы преобладают эпителиальные клетки, которые образуются в тканях вымени в процессе естественного старения и обновления тканей, то при мастите происходит усиление миграции лейкоцитов в очаг воспаления, что в конечном итоге приводит к резкому возрастанию соматических клеток в молоке. Если в 1мл молока от клинически здоровых коров содержится в среднем 250тысяч соматических клеток, то при заболевании маститом их количество возрастает до 950тысяч. Молоко от коров больных субклиническим маститом имеет пониженную кислотность (до 8-12 градусов по Тернеру, реакция молока становится слабощелочной, происходит увеличение содержания хлоридов, альбуминов и глобулинов, в несколько раз увеличивается количество клеточных элементов, особенно лейкоцитов. Одновременно происходит уменьшение содержания сухих веществ (казеина, лактозы, кальция и фосфора).

При попадании молока от коров больных скрытой формой мастита в общий удой делает его непригодным для приготовления сыров, молочнокислой продукции и крайне отрицательно сказывается на здоровье человека.

Скрытые маститы могут быть причиной в дальнейшем клинически выраженных маститов, но в основной своей массе остаются незамеченными доярками, и ветспециалистам до очередной проверки дойного стада на скрытую форму мастита, постепенно приводя корову к гипогалактие, агалактие в связи с гибелью части клеток секреторного эпителия молочной железы и регенерации за счет соединительной ткани и даже атрофии пораженной доли вымени. При проведении глубокой пальпации в пораженной четверти в отдельных случаях ветспециалист может обнаружить отдельные очаговые уплотнения тканей вымени, сужение емкости цистерны и соскового канала, утолщение стенок соска.

Диагностика. Экспресс — диагностика субклинического мастита в лактационный период основана на определении количества соматических клеток в молоке, а также посредством оценки реакции диагностических реактивов (2% раствор мастидина, 5% раствор димастина, мастоприма, 2% раствор мастотеста, с калифорниским тестом, кено тестом) с пробой молока. Проведение реакции с диагностическим реактивом осуществляется с использованием молочно-контрольной пластинки (МКП-1 или МКП-2). Для этой цели из каждой доли молочной железы выдаиваем в соответствующие лунки МКП по 1мл молока, затем добавляем по 1мл одного из одного вышеуказанных реактивов при помощи стеклянной палочки смешиваем их. Учет реакции проводим в течение 15-20сек по образованию желеобразного сгустка или изменению цвета смеси.

При наличии воспалительного процесса, в молочной железе образуется хорошо сформированный желеобразный сгусток (от умеренного до плотного), при этом сгусток хорошо выбрасывается палочкой из луночки пластинки при перемешивании.

Экспресс-диагностику субклинического мастита с целью исключения раздражения вымени, представляющую собой кратковременную реакцию молочной железы, возникающую в ответ на нарушение технологии машинного доения, воздействие ряда неблагоприятных факторов внешней среды проводим дважды с 48-часовым интервалом, когда после устранения вышеуказанных неблагоприятных факторов в течении 48часов молочная железа приходит в норму. При этом больными маститами считаем тех коров, которые дважды дают положительную реакцию с одним из диагностик умов.

Дополнительным методом исследования на мастит служит проба отстаивания, положительный результат которой говорит о скрытой форме мастита. Для выполнения данной пробы специалист берет в пробирки 10-15мл молока из тех долей вымени, которые дали положительные реакции с маститными тестами и ставит данные пробирки в штативе на 16-18 часов в холодильник или другое холодное место где имеется температура 4-10градусов. Учет реакции проводим путем просмотра пробирок с молоком при дневном освещении.Молоко из здоровых долей имеет белый или слегка синеватый цвет, а осадок отсутствует. Молоко из долей больных скрытым маститом дает образование на дне пробирки осадка, при этом слой сливок уменьшается, они становятся тягучими, слизистыми, хлопьевидными.

В сухостойный период и во время запуска диагностика основана на проведение клинического обследования молочной железы, органолептической оценке секрета, определении в молоке и секрете количества соматических клеток, оценке реакции с одним из вышеуказанных диагностических реактивов, постановке пробы отстаивания.

Всех коров в последний день запуска ветспециалист хозяйства или госветслужбы обследует клинически. При отсутствии клинических признаков мастита (увеличение доли, болезненности, уплотнения тканей, изменение секрета и повышение местной температуры), ветспециалист проводит исследования секрета из каждой четверти вымени по одному из вышеуказанных быстрых маститных тестов и ставит пробу отстаивания.

В сухостойный период обследование молочной железы проводят дважды: через 10-15дней после запуска коровы и за 10-15дней до ожидаемого отела. При выявлении больных скрытой формой мастита проводим лечение.

В последние годы, учитывая, что работа по исследованию дойного стада на скрытую форму мастита очень трудоемка, а также запросы специалистов с мест с целью облегчения работы ветспециалистам в сельскохозяйственных предприятиях по диагностике скрытых форм мастита ученые предложили использовать электронные методы выявления субклинических маститов. Данные методы основаны на том, что при маститах происходит повышение содержания уровня ионов хлора в молоке, которые в свою очередь вызывают снижение электрического сопротивления молока. Мы Ветспециалисты Гороховецкой ветстанции, чтобы подтвердить эффективность и достоверность получаемых данных при исследовании дойного стада на скрытую форму мастита провели тестирование данного прибора «Маститон» в сельскохозяйственном предприятие ООО» Лукьяново».

Для исследования на скрытую форму мастита во время проведения контрольной дойки брали от 15 до 20мл молока из каждой четверти функционирующих долей вымени. Для этого в прибор после подмывания дояркой вымени сдаивали первые порции молока непосредственно в чашку прибора так, чтобы электроды прибора были полностью закрыты молоком. После этого нажимали кнопку включения, удерживая ее в нажатом состоянии 1-2секунды, до установления показателей на дисплее ЖКИ. Записав показатели прибора в специально заведенном журнале исследования дойного стада на скрытую форму мастита, с указанием инвентарного номера исследуемой коровы, приступаем к исследованию других долей вымени.

Прибор «Маститон» имеет достаточно широкий диапазон данных на ЖКИ дисплее (от 000 до 1999 единиц), позволяя практическим ветспециалистам достаточно точно интерпретировать результаты исследования на мастит:

при показаниях на дисплее значений 450 единиц и ниже — данный образец молока из исследуемой доли вымени, говорит о том, что молоко высокого качества; а вероятность субклинического мастита крайне низка.
при показаниях 450- 600 единиц говорит нам о том, что в исследуемой доле существует вероятность возникновения скрытой формы мастита.
при показаниях на дисплее выше 600 единиц говорит о наличии в данной доле вымени скрытой формы мастита и чем выше показатели на дисплее, тем большая вероятность существует у данной коровы перехода субклинического мастита в клиническую форму.

Учитывая, что при однократном исследовании нельзя определить по каждой корове какое-либо фиксированное число, по которому бы ветспециалист мог однозначно определить наличие или отсутствие у данной коровы субклинического мастита, мы вынуждены будем провести многократные исследования в динамике. И по каждому конкретному случаю проследить наличие увеличения или уменьшения показателей на дисплее. По каждому проведенному исследованию его результаты записываем в карточку конкретной коровы.

Чтобы определить границы «здоровое молоко-субклинический мастит» при показаниях прибора около 600 единиц проводили пробу с кено тестом, которая давала положительную реакцию на скрытый мастит. В результате проводимых исследований при помощи прибора «Маститон» в результате повышения уровня ионов хлора в молоке показала нам возможность выявить тенденцию возникновения скрытого мастита еще до того как проба с кено тестом будет давать положительную реакцию на мастит.

Прибор не дает однозначной цифры, выше значений которой специалист должен приступать к лечению коровы. К расшифровке результатов обследования каждого животного следует подходить строго индивидуально т.к. небольшие отклонения от приведенных выше показателей не обязательно свидетельствуют о наличие у коровы мастита. На показатели прибора оказывают влияние- жирность молока, рацион кормления коровы, условия содержания. К примеру у коровы имеющей наибольшую жирность молока в отличие от других коров показатель на дисплее будет выше среднего чем по стаду. У коров 9- летнего возраста и старше в молоке физиологически увеличивается содержание натрия хлорида и количество соматических клеток. В результате чего имеем завышенные показания прибора. У таких коров очень важно обследовать молоко из всех 4-х долей и если три доли дают показание на дисплее прибора 450 единиц, а одна-590, то данный показатель говорит нам о риске заболевания маститом в доле с наибольшим показателем.

С целью выявления субклинического мастита и наблюдения за здоровьем вымени ветспециалистам необходимо вести наблюдения за динамикой изменений показателей электропроводности молока по дисплею ЖКИ прибора «Маститон» у каждой коровы.

Например, у дойной коровы с инв.№1183 при проведении контрольных доек показатели на дисплее по трем четвертям вымени идут в диапазоне 450-550 единиц, а в четвертой доле 600 единиц, то данный показатель будет говорить нам о наличии скрытого мастита в данной доле, а для коров имеющих обычно показатели в интервале от 400 до 500 единиц, получение результата на дисплее 550 и более единиц будет служить показателем о появлении скрытого мастита.

Если при исследовании дойного стада на скрытую форму мастита мы получим показатели 600 единиц и более, то мы должны будем у данного животного перейти к регулярным исследованиям вымени на скрытую форму мастита т.к. данные показатели нам говорят о наличии у коровы мастита или механической травмы вымени.

Отдельные коровы переболевшие маститом, могут длительное время показывать результаты на дисплее 500 единиц и более даже после полного клинического выздоровления, т.к. это связано с последствиями воспаления молочной железы.

Полученные с помощью прибора Маститон данные позволяют практическим ветврачам, да и фермерам своевременно отбирать больных животных из стада, проводить их углубленное обследование на мастит и при его наличие назначать соответствующее лечение.

Если во время контрольной дойки мы выявим большое количество коров показывающих результат 500 единиц и выше, то специалистам хозяйства необходимо провести анализ заболеваемости коров маститами (смотри статью анализ заболеваемости коров маститами в сельскохозяйственном предприятии).

Лечение. Больную субклиническим маститом корову переводим с машинного доения на ручное.

При проведении ручного доения делаем массаж вымени. Применяем методы физиотерапии (аппликации на вымя озокерита, парафина, согревающие повязки (навымник), компрессы, прогревание лампами солюкс, инфраруж и др.).

Проводим лечение с использованием лазерных аппаратов различных модификаций. При использовании лазерного аппарата «СТП» и «ЛАПА» продолжительность одного сеанса в минутах для «СТП»-4-5минут, для «ЛАПЫ»-1минута, курс лечения состоит из 3-4 сеансов по 1 сеансу в день.

Внутримышечно вводим антибиотики: тилозин 200 один раз в день по 8-10мл-3дня. Билозин 200 (инъекционный раствор макролидного антибиотика тилозина в форме основания), в 1мл содержится 200мг тилозина основания (20%). Применяем в дозе 0,5мл на 10кг массы тела животного 2 раза в день (молоко нельзя использовать для пищевых целей в течении 7дней).

Эфикур из расчета 1мл на 50кг массы тела животного подкожно в течении 2-3дней. Можно применять традиционные антибиотики, предварительно проверив молоко из пораженной четверти вымени на чувствительность к антибиотикам.

Внутривымянно применяем Мастиет-форте 10мл в пластмассовом шприце.

Неплохие результаты получают от внутривымянного введения 150 мл парного высоколизоцимного молока (полученного от здоровых коров) 1-2 раза в день в течении 2-3дней.

Рекомендуются блокады вымени с использованием раствора новокаина и тримекаина.

Профилактика. В сухостойный период — проводим запуск коров за 1,5-2 месяца до предполагаемого отела. Запуск начинаем с ограничения дачи сочных кормов и концентратов до 50% рациона. Коров с трехкратного доения переводим на двукратное, затем на однократное, после этого корову начинаем доить через день и прекращаем совсем. У высокопродуктивных коров, которые обычно трудно запускаются, иногда приходится из рациона исключать полностью сочные и концентрированные корма и ограничивать водопой.

Ввиду того, что заболевание коров субклиническим маститом очень часто встречается в период запуска и сухостоя владельцы животных и специалисты хозяйств должны усилить контроль за состоянием вымени в эти периоды. Специалисты должны один раз в две недели проводить клиническое обследование вымени с пробным сдаиванием секрета из молочных четвертей.

В ряде хозяйств Ветспециалисты с целью профилактики послеродовых маститов при запуске коров применяют внутривымянное введение антибактериальных препаратов. Причем обычно вводят препараты длительного спектра действия (бициллин-3 в дозе 300тыс ЕД в каждую запускаемую четверть, Мастикур, мастицид,Мастиен- форте, Мамифорт Секадо по одному шприцу содержащему 10мл. препарата в каждую четверть вымени, а также другие антибактериальные средства).

источник

Актуальність теми. Переважна більшість наукових досліджень і розробок у галузі молочного скотарства спрямована на збереження здоров’я та молочної продуктивності корів. Серед незаразних захворювань корів найбільше поширення мають хвороби молочної залози, зокрема мастит. Вивченню етіопатогенезу, розробці методів діагностики, лікування і профілактики маститу присвячені фундаментальні дослідження вітчизняних вчених Загаєвського І.С. (1966, 1991), Звєрєвої Г.В. (1951, 1996), Логвинова Д.Д. (1979, 1991), Оксамитного М.К. (1973, 1988) і ін., які знайшли своє продовження у роботах Олеськіва В.М. (1963), Зінченко Л.М. (1964), Пінчук В.Ф. (1969) та ще багатьох вчених.

Вагомий вклад в розвиток ветеринарної науки щодо наукового обґрунтування методів боротьби з маститом корів внесли відомі вчені: Студєнцов А.П. (1952, 1970), Хилькевич М.М. (1969, 1999), Архангельський І.І (1968, 1972), Карташова В.М. (1988), Мутовін В.И. (1974), Миролюбов М.Г. (1978, 1991) та інші.

Незважаючи на велику кількість і широкий спектр наукових досліджень, розробок та рекомендацій, що стосуються патології молочної залози у тварин, мастит залишається найбільш поширеною хворобою корів, яка наносить щорічно відчутні економічні збитки молочному скотарству та є небезпечною для здоров’я людей. У багатьох країнах світу розроблені спеціальні програми боротьби з маститом корів, спрямовані на своєчасне виявлення хворих тварин, їх ізоляцію із загального стада, встановлення причини хвороби та проведення лікувальних і профілактичних заходів. Подібні і зовсім не гірші розробки профілактики маститу корів існують у нашій країні, але вони носять здебільшого рекомендаційний характер, тому не виконуються ні в громадських, ні у фермерських господарствах.

Оцінюючи теперішній стан розвитку молочного скотарства після тимчасового занепаду, проблема маститу у корів набуває все більшого значення і потребує комплексного вирішення. Зокрема, це стосується субклінічного перебігу хвороби.

Аналіз даних спеціальної літератури засвідчує, що дотепер немає єдиної думки щодо етіології, патогенезу та ефективності існуючих лабораторних методів діагностики субклінічного маститу у корів. Розбіжність даних щодо ролі мікробів в етіології маститу сприяла відсутності дійових заходів санітарії та гігієни молочної залози, дезінфекції доїльної апаратури та обладнання, що є першочерговим у системі профілактики маститу. Хворі на субклінічний мастит тварини є носіями інфекції і можуть бути джерелом інфекції для корів молочного стада. Ще більшу небезпеку вони складають для здоров’я людей, особливо дітей, при використанні молока від хворих тварин.

За останні роки помітно зменшилась увага вчених до патології молочної залози у тварин, зокрема субклінічного маститу у корів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової тематики кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин: “Етіопатогенетичні аспекти акушерської патології, неплідності та хвороб молочної залози корів” (Реєстраційний № 0102U001338).

Мета та задачі дослідження. Метою наших досліджень було експериментальне обгрунтування об’єктивності лабораторних методів діагностики, з’ясування окремих аспектів етіопатогенезу та розробка лікувально-профілактичних заходів при субклінічному маститі у корів.

Для досягнення мети було поставлено такі задачі:

Провести порівняльну оцінку лабораторних методів діагностики субклінічного маститу корів;

Вивчити зміни клітинного складу молока у динаміці перебігу запалення молочної залози;

Встановити роль мікроорганізмів в етіології субклінічного маститу у корів;

Обґрунтувати патогенетичні особливості перебігу субклінічного маститу за показниками лейкограми молока;

Розробити головні критерії лікування і профілактики субклінічного маститу корів для господарств різних форм власності.

Об’єкт дослідження: фізичні, хімічні, цитологічні і бактеріологічні зміни молока корів, що наступають у процесі розвитку субклінічного маститу.

Предмет дослідження: кількісний і видовий склад соматичних клітин, мікроорганізмів, лейкограма і рН молока хворих на субклінічний мастит корів.

Методи дослідження: клінічні, цитологічні, бактеріологічні та біохімічні.

Наукова новизна одержаних результатів. За результатами виконаних досліджень обґрунтовано доцільність комплексної діагностики субклінічного маститу корів з врахуванням послідовності розвитку запального процесу. Вперше доведено діагностичне і прогностичне значення цитологічного складу і лейкограми молока, за профілем яких можна прослідкувати патогенез і вислід хвороби. У дисертаційній роботі дістали експериментальне підтвердження і подальший розвиток лабораторні методи діагностики субклінічного маститу корів за показниками змін рН молока, кількості соматичних клітин та різновидності виділених мікроорганізмів. Доведено ведучу роль мікробів у етіології субклінічного маститу. Обгрунтовано доцільність комплексного використання методів патогенетичної, етіотропної і неспецифічної терапії хворих корів та розроблено методику медикаментозної профілактики субклінічного маститу.

Практичне значення одержаних результатів. Апробовані нами у порівняльному аспекті лабораторні методи діагностики субклінічного маститу корів за показниками змін рН молока і кількості соматичних клітин є об’єктивними, широкодоступними і рекомендовані для використання у практиці ветеринарної медицини. Бактеріологічне дослідження секрету вим’я з визначенням виду мікробів та їх чутливості до антибіотиків доцільно проводити у всіх випадках виявлення маститу, що дозволяє призначати ефективне лікування хворих корів, а також усунути джерело і шляхи перезараження тварин стада.

Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при розробці практичних рекомендацій з питань діагностики і профілактики субклінічного маститу корів, а також у навчальному процесі з курсу “ветеринарне акушерство і хвороби молочної залози у тварин”.

Особистий внесок здобувача. Виробничі досліди, експериментальна частина, хімічні і цитологічні дослідження молока виконані особисто здобувачем. Бактеріологічне дослідження проведене при консультативній допомозі працівників бактеріологічного відділу обласної лабораторії ветеринарної медицини.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації апробовані та схвалені на міжнародній науковій конференції: “С.З.Ґжицький і сучасна аграрна наука”, присвячена 100- річчю від дня народження С.З.Ґжицького, м. Львів, 4-6 травня 2000р.; 1-ій Міжнародній науково — практичній конференції; “Проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології і патології відтворення с/г тварин, м. Київ, 25-26 травня, 2000р.; 3-ій Міжнародній науково — практичній конференції з неінфекційної патології тварин, м. Біла Церква, 12-13 жовтня, 2000р.; Міжнародній французько-польсько-українській конференції: “Молоко”, Польща, м. Жешув, 20-21 вересня, 2001р.; Міжнародній науковій конференції присвяченій 120- річчю від дня заснування ветеринарної школи у Львові: “Сучасна аграрна наука: напрямки, проблеми і шляхи її вирішення”, м. Львів, 4-6 жовтня, 2001р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей у наукових виданнях, що входять до переліку затвердженого ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Основна частина дисертації викладена на 110 сторінках. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури. Список літератури включає 267 джерел, з них 134 іноземних. У дисертації міститься 20 таблиць.

Загальна методика та основні методи досліджень

Огляд літератури. Складається із 5 підрозділів, в яких наведено аналіз наукової літератури, що стосується питань поширення і причин субклінічного маститу у корів, ролі мікроорганізмів в етіології та патогенезі хвороби, оцінки існуючих клінічних і лабораторних методів діагностики різних форм маститу, а також лікувально-профілактичних заходів при хворобах вим’я у корів.

Аналіз даних фахової літератури засвідчує, що серед усіх незаразних захворювань корів найбільше поширення має запалення молочної залози, зокрема субклінічної форми, яке щорічно наносить відчутні економічні збитки власникам молочної худоби і є небезпечним для здоров’я людей. Розроблені комплексні методи діагностики різних форм маститу потребують удосконалення з врахуванням сучасних даних щодо етіології, патогенезу запалення тканин молочної залози, фізико-хімічних і цитологічних змін молока. В першу чергу це стосується розробки експрес-методів визначення кількості лейкоцитів в молоці та секреті вим’я при субклінічному маститі, видового складу мікроорганізмів молочної залози та їх чутливості до антибіотиків, що може бути базисом для науково-обгрунтованої програми боротьби з маститом корів.

Матеріали і методи дослідження. Клінічні та виробничі досліди проведено на 270 коровах, чорно-рябої породи, що належали навчально-дослідним господарствам академії “Комарнівське” і “Давидівське” та агрофірмі “Нива” Пустомитівського району Львівської області.

Лабораторні дослідження виконано у лабораторіях кафедри акушерства, науково-дослідного інституту епідеміології і санітарії МОЗ України та обласної лабораторії ветеринарної медицини.

Поширення субклінічного маститу визначали за даними загального клінічного обстеження корів, огляду вим’я, контрольного доїння кожної чверті для виявлення гіпогалактії та проведення окомірної оцінки молока за кольором, консистенцією, запахом і наявністю домішок. Одночасно реакцію (рН) молока визначали з допомогою індикаторних карточок Датського виробництва, 5% розчину димастину і 2% розчину мастидину.

Від корів, що дали позитивну або сумнівну реакцію із діагностичними тестами на мастит, брали проби молока із усіх чвертей вим’я у конічні пробірки для проби відстоювання і визначення кількості соматичних клітин в т.ч. лейкоцитів, а у стерильні пробірки для бактеріологічного дослідження. При цьому, верхівки дійок акуратно дезінфікували 70% спиртом і старалися швидко здоїти цівки молока у пробірки, які відразу щільно закривали. У літні місяці їх поміщали у термоси із льодом, доставляли у лабораторію, де зберігали у холодильнику.

Загальну кількість соматичних клітин і лейкоцитів визначали за допомогою Альфа-тесту Шведського виробництва та методикою Прескотта — Бріда, а лейкограму молока методом люмінесцентної мікроскопії мазків після спеціального фарбування.

Визначення лактози проводили за методикою оксамитного М.К. (1982).

Для кінцевого з’ясування причини маститу та призначення відповідного лікування і профілактики, проводили бактеріологічне дослідження секрету вим’я з визначенням чутливості виділених мікробів до антибіотиків. Диференціацію стрептококів, яких було найбільше проводили за морфологічними і культурально-біохімічними властивостями, а патогенність стафілококів — за здатністю коагулювати плазму крові кролика. Крім цього посіви робили на спеціальне середовище з додаванням новокаїну за Оксамитним М.К. і Карташовою В.М. (1980).

Хворим на субклінічний мастит коровам, після підтвердження діагнозу, робили новокаїнову блокаду за Логвиновим Д.Д. (1975) з додаванням антибіотиків, до яких чутлива виділена мікрофлора.

Через 15 хвилин після введення новокаїну у цистерну хворої чверті через катетер вливали 8 або 16 мл теплого мастієту, у залежності від тривалості запального процесу та для порівняння терапевтичної ефективності.

Одночасно провели виробничий дослід по вивченню ефективності медикаментозної профілактики маститу методом вливання мастієту та виготовленої емульсії антибіотиків у цистерну кожної чверті вим’я сухостійних корів. При цьому враховували результати бактеріологічного дослідження секрету від хворих на субклінічний мастит корів кожного дослідного господарства відносно чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків, які входили до складу емульсії.

Результати досліджень обробляли біометрично за методикою описаною Ойвіним В.А. зміни вважали достовірними при Р

источник

ЧОРНОЗУБ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА
кандидат ветеринарних наук,
науковий консультант ТОВ «УКРВЕТ»

Сьогодні, коли Україна стоїть на порозі вступу в ЄС, значно підвищуються стандарти до санітарної якості молока та молочної продукції. У зв’язку з цим виробники молока та молокопереробні підприємства намагаються контролювати якість молочної сировини на усіх рівнях її виробництва. Адже молоко, яке не відповідає стандартам якості вибраковується або переробляється на корм тваринам. Неякісне молоко може містити інгібітори, антибіотики, збудники хвороб, мати неприємний запах ацетону, що створює серйозну небезпеку для здоров`я людей.

Найпоширенішою хворобою у молочному скотарстві є мастит, особливо субклінічний, який може охоплювати до 60 % молочних корів. Дане захворюванння зумовлене поліфакторними причинами: хворобами статевих органів, кінцівок, порушенням технології утримання, правил машинного доїння та проведенням дезінфекції, підвищеною контамінацією тканин молочної залози умовно-патогенною мікрофлорою, порушенням білкового й мінерального обмінів, зниженням загальної неспецифічної резистентності організму тощо.

За субклінічного перебігу хвороби патологічні зміни у молочній залозі виникають локально і частіше охоплюють незначну кількість альвеол та молочних протоків, іноді навіть строму органу, що залежить від ступеня реактивності та резистентності

тканин вим’я, а також від вірулентності та патогенності збудників, їх кількості та асоціацій. Із молока корів, хворих на субклінічний мастит, переважно виділено патогенну мікрофлору: стрепто-, стафілококи та Е. соli.

Молочна залоза корів швидко реагує на будь-які ендогенні порушення, що супроводжується фізико-хімічними, біохімічними і бактеріологічними змінами властивостей молока, унаслідок чого підвищується рівень аміаку, знижується лізоцимна й бактерицидна активність та змінюється реакція середовища молока (рН) у лужну сторону. Разом із цим у секрет із кровоносних судин надходять лейкоцити, що спричинене порушенням гемодинаміки судинного русла. Саме злущені епітеліальні й секреторні клітини паренхіми вим’я та нейтрофільні лейкоцити створюють основну масу соматичних клітин у молоці.

Враховуючи особливості перебігу прихованого запального процесу у молочній залозі та його поширеність, розроблено та апробовано багато методів діагностики субклінічного маститу.

Прямий медод ранньої діагностики субклінічного маститу базується на кількісному визначенні соматичних клітин у пробі молока за допомогою камери Горяєва або Тома шляхом підрахунку. У молоці здорових корів соматичні клітини представлені переважно епітеліальними клітинами, кількість яких коливається від 100 тис/мл до 500 тис/мл, що залежить, у першу чергу, від фізіологічного періоду тварини. Проте, коли їх кількість різко зростає і перевищує понад 500 тис/мл і переважне місце серед них займають нейтрофільні лейкоцити – це є свідченням розвитоку хвороби.

Метод підрахунку кількості соматичних клітин у молоці точний і об’єктивний, але потребує багато часу, уважності та професійності лаборантів.

Для непрямого методу діагностики субклінічного перебігу маститу нині застосовуються експресні методи. Ці методики не складні, але потребують навичок, уважності та швидкості реагування операторів.

У промислових господарствах та молокопереробних підприємствах на постійній основі проводяться більш складні лабораторні дослідження за допомогою сучасного обладнання.

В умовах молочних комплексів, за масового обстеження дійного стада, експрес-діагностику субклінічного маститу застосовують безпосередньо біля тварин: молоко здоюється із кожної чверті вим’я на окрему індикаторну смужку або ж формується одна збірна проба молока і в неї погружається паперовий індикатор, пісдя чого зчитується результат.

Наразі в Україні застосовуються реагенти переважно європейського виробництва. В якості діагностичних тестів широко застосовують індикаторні смужки LDHMilk від торгівельної марки HEALTHMATE (Корея), на поверхню яких нанесений специфічний реагент, колір якого змінюється залежно від інтенсивності змін у молоці (кількості соматичних клітин та реакції середовища). Їх застосування у практичних умовах показало високу чутливість.

На сьогоднішній день на ринку ветеринарнарних препаратів України з’явився новий діагностичний тест – PLYN-TEST від торгівельної марки AVITA (Польща), який пройшов успішні випробування у ряді господарств України.

Принцип його дії грунтується на ранньому виявленні зміни реакції середовища (рН) молока. Специфічна зміна кольору суміші розпочинається за вмісту в молоці понад 100 тис/мл соматичних клітин, а зміна консистенції – при 500 тис/мл. Постановка даного експрес-тесту дозволяє чітко контролювати тонкі специфічні зміни у секреті, діагностувати та оцінювати поширення субклінічного перебігу маститу у стаді дійних корів.

Рис.1. Застосування лопатки Шальма у практичних умовах

Для практичності проведення експрес-тестів, які потребують змішування проб молока й реагентів, використовують спеціальні пластини з ручкою – лопатка Шальма або оригінальний тестер для визначення маститу SHOOF з чотирьма окремими луночками, що дозволяє оцінювати відразу якість свіжоотриманого молока із кожної чверті вим’я окремо.

За допомогою PLYN-TEST проводять моніторинг змін якості молока корів не тільки при маститах, а й у різні фізіологічні періоди (молозивний, роздою, перед запуском тощо), за яких змінюється клітинний склад молока.

Попри те, що експрес-тести проводяться майже в усіх господарствах, достовірність отриманих результатів досить часто викликає сумніви, оскільки зчитані результати тесту кожен фахівець трактує по-своєму. Для встановлення кінцевого діагнозу таких результатів недостатньо, оскільки вони мають похибку від 10 до 30 %, а тому повинні додатково підтверджуватися лабораторними методами досліджень, наприклад, за допомогою лабораторних аналізаторів.

Для того, щоб уникати похибок та «суб’єктивних факторів», у країнах Європи розроблено й удосконалено низку приладів для діагностики субклінічних маститів. Найбільш широкого застосування набув детектор для визначення субклінічного маститу у корів – прилад Драмінскі.

Простота, ефективність та функціональність приладу дозволяє ефективно застосовувати його у практичних умовах, унаслідок чого він займає лідируюче місце серед конкурентних аналогів. За його допомогою визначають електроопірність молока, яка змінюється внаслідок порушень біохімічних процесів у молочній залозі. За розвитку маститу в молоці значно підвищується вміст солей натрію й, особливо, хлору та зменшується вміст калію, унаслідок чого електроопірність молока вражених часток вим’я підвищується. Це дає змогу пристрою зафіксувати ці тонкі хімічні зміни ще задовго до появи клінічних симптомів. Завдяки портативності та ергономічності приладу, його застосовують безпосередньо під час доїння тварин. На цифровому табло приладу миттєво висвічується результат електроопірності молока. Проте маючи у господарстві лише один такий прилад, потрібно багато часу для проведення моніторингу всього дійного стада, що ускладнює процес доїння.

Найбільш об’єктивні показники якості молока можна отримати за допомогою аналізаторів, якими оснащені діагностичні лабораторії. Одним із лабораторних приладів, за допомогою якого визначається кількість соматичних клітин є аналізатор молока – EKOMILK SCAN (Болгарія), який має надзвичайно високу чутливість і точність визначень. Діапазон визначення кількості соматичних клітин складає від 90 тис до 1,5 млн, що дозволяє контролювати якість молока за найменших його змін.

На ринку ветеринарних препаратів і обладнання, зокрема в асортименті компанії «УКРВЕТ», є достатня кількість засобів, що дозволяють ефективно виявляти субклінічну форму маститу у корів на ранніх стадіях розвитку. Це дозволить швидко забезпечити правильний підхід до профілактики захворювання та попередити клінічний його прояв.

источник

Ефективність лікування тварин, хворих на мастит. Діагностика та експрес-методи виявлення субклінічних маститів. Лабораторна діагностика субклінічних маститів. Проба відстоювання за В.І. Мутовіним. Диференційна діагностика клінічних форм маститу.

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Факультет ветеринарної медицини

Мастит — запалення молочної залози, яке виникає у відповідь на дію несприятливих факторів і характеризується патологічними змінами у тканинах і секреті молочної залози.

За даними вітчизняних авторів мастит чистіше реєструється у корів (20-75 %); свиней (до 40 %); кіз і овець (до 20 %); у кобил мастит виникає у 5 % випадків. Субклінічна стадія маститу передує клінічний або ж реєструється після клінічного прояву.

Запалення молочної залозі супроводжується функціональними розладами у вигляді гіпогалактії і агалактії та погіршенням якості молока і молозива. В середньому молочна продуктивність знижується до 15 % при субклінічному маститі та до 40 % — при клінічному.

У зв’язку з масовим поширенням маститів серед корів (до 40 % від інших хвороб) значні економічні втрати реєструються у молочному скотарстві. Крім того, при випоюванні молозива від хворих тварин у новонароджених виникають розлади функції шлунково-кишкового тракту. При цьому до 5 % новонароджених телят гине. Якість виробів із молока хворих тварин знижується. При використанні молока, що містить патогенні мікроорганізми або їх токсини, у людей виникають розлади функції шлунково-кишкового тракту, ангіни, токсикоінфекції тощо.

Отже, мастит на субклінічній і клінічній стадіях перебігу зумовлює прояв негативних економічних, біологічних і соціальних наслідків.

Профілактика маститу ґрунтується на чіткій уяві про причини і розвиток патологічного процесу, а ефективність лікування залежить від своєчасності діагностики та застосування ефективних методів і препаратів залежно від стадії хвороби і фізіологічного стану самок.

Ефективність лікування тварин, хворих на мастит, залежить від правильного і своєчасного діагнозу. Для цього хвору тварину досліджують, а саме: збирають анамнестичні дані, проводять клінічне дослідження вим’я, всього організму та визначають якість молока.

Збираючи анамнестичні дані насамперед визначають: 1) вік тварини і кількість отелень; 2) час останнього отелення; тривалість сухостійного періоду; 3) загальний стан тварини до і після захворювання; 4) умови утримання, годівлі та догляду; 5) стан молочної залози до і після родів, перебіг родів, стан тварини у післяродовий період; 6) захворювання молочної залози у попередні роки; 7) коли і як почалося захворювання і чим воно зумовлене; 8) величину добового надою до захворювання та надій за останню лактацію; 9) якість молока за зовнішніми ознаками, його кількість; 10) який перебіг мало дане захворювання, яку допомогу надавали тварині та її ефективність; 11) метод доїння, технічний стан та якість знезараження доїльної апаратури; 12) догляд за вим’ям та порушення правил технології машинного доїння; 13) поширення захворювання молочної залози в господарстві і в районі; 14) стан документації результатів досліджень на захворювання молочної залози.

Після збирання й аналізу анамнестичних даних розпочинають клінічне дослідження, яке складається із загального дослідження і дослідження вим’я.

При загальному дослідженні звертають увагу на загальний стан тварин, визначають температуру тіла, частоту пульсу і дихання, стан слизових оболонок, лімфатичних вузлів. У разі потреби досліджують органи травлення та ін.

Клінічне дослідження вим’я проводять до і після доїння шляхом зовнішнього огляду, пальпації, пробного доїння та визначення якості молока. Звертають увагу на розміри і форму вим’я в цілому, окремих часток і дійок, симетричність правої і лівої половини, стан шкіри та волосяного покриву.

Пальпацією визначають консистенцію часток вим’я, їх місцеву температуру, болючість, консистенцію і больову чутливість стінок молочної цистерни та кінчиків дійок. Температуру окремих ділянок вим’я визначають порівнянням теплового відчуття тильною поверхнею долоні руки симетрично розташованих точок. Для визначення болючості і консистенції всі ділянки вим’я по черзі злегка здавлюють.

У здорових корів шкіра молочної залози ніжна, легко збирається в складки, зміщується, а паренхіма промацується у вигляді пружної дольчатої тканини.

Пальпують також надвим’яні лімфатичні вузли, які розміщені біля верхніх меж задніх часток. В нормі ці залози рухливі, еластичні, не болючі, з голубине яйце або трохи більші, приплюснуті.

Потім прощупують дійки і видоюють молоко. Дійки беруть вказівним і великим пальцями, трохи здавлюють, розминають між пальцями і переміщують до верхівки, виявляючи морфологічні зміни і болючість. Пробним доїнням визначають тонус дійкового каналу, а пальпацією верхівки дійки — її морфологічні зміни.

Для визначення якості молока за зовнішніми ознаками його збирають (особливо перші порції) при пробному доїнні у чисту посудину і звертають увагу на колір, консистенцію, запах, наявність пластівців казеїну, згустків фібрину, гною, крові.

Під час масових обстежень молочних стад для виявлення у молоці цих домішок користуються спеціальними кухлями місткістю 0, 5 л з кришками з тонкої сітки або темної тканини. Для дослідження молоко видоюють на поверхню кришки. Пластівці казеїну, згустки фібрину, згустки гною та крові залишаються на поверхні і їх видно при огляді.

Для зручності постановки діагнозу на мастит наведемо їх диференційну діагностику (табл. 1).

Діагностика субклінічних маститів

Для виявлення субклінічних маститів важливо провести ретельне клінічне обстеження молочної залози та визначити органолептичні зміни якості молока. Дослідження проводять перед доїнням і після нього.

Оглядаючи вим’я, визначають величину та форму симетричних часток. Під час пальпації особливу увагу звертають на незначну болючість окремих частин, деяке затвердіння паренхіми, наявність в ній не болючих вузлів сполучнотканинних тяжів, кіст, а також на появу легкого опухання. Для визначення малопомітних морфологічних змін в залозі важливо порівнювати досліджувану частку з симетричною здоровою (праву передню з лівою передньою, праву задню з лівою задньою).

Звертаючи увагу на незначні зміни кольору молока (жовтувате, синювате), консистенції (водяниста) та появу в ньому дрібних пластівців, згустків. Порівнюють також зовнішні ознаки молока суміжних часток.

Субклінічний запальний процес можна виявити за зменшенням молокоутворення під час визначення молочної продуктивності окремих часток вим’я за допомогою чотирикамерного доїльного апарата.

В діагностиці субклінічних маститів перевага надається пробам (тестам), за допомогою яких виявляють зміни хімічного складу молока, його фізичні та біологічні властивості, кількість клітин у молоці, а також бактеріологічному дослідженню молока.

Для виявлення субклінічних маститів у корів застосовують як стійлові проби (експрес-методи), так і більш складні лабораторні дослідження.

Більшість з цих експрес-методів ґрунтуються на визначенні зміни реакції (рН) молока та підрахунку в ньому кількості лейкоцитів прямими або посередніми методами.

Визначення зміни реакції (рН) молока. Свіжоздоєне молоко здорових корів має слабокислу реакцію (рН 6,5-6,7 з коливаннями 6,3-6,9). В разі запалення молочної залози реакція молока в більшості випадків стає нейтральною або слаболужною (рН 7,0 і вище). Рідко молоко при маститах набуває кислої реакції (рН 6,0 і нижче). Реакцію молока виявляють за допомогою певних індикаторів. Найбільшу цінність у діагностуванні субклінічних маститів мають реактиви бромтимолблау та димастин.

Бромтимолову пробу здійснюють за допомогою спирто-водного розчину бромтимолблау або індикаторних (бромтимолових) карток.

Для виготовлення розчину 0,5 г бромтимолблау розчиняють у 50 мл етилового спирту і додають 50 мл дистильованої води.

Методика дослідження. Молоко досліджують біля корови на молочно-контрольних пластинках. Для цього майстер машинного доїння в кожну заглибину пластинки з кожної дійки надоює по 1 мл молока (до мірної лінії) і передає пластинку ветеринарному працівникові, який визначає наявність у молоці крові, гною, пластівців, згустків, а також його колір і консистенцію. Потім в кожну заглибину додають 2-3 краплі розчину бромтимолблау, перемішують скляною, дерев’яною або пластмасовою паличкою і визначають колір молока.

Молоко здорових корів в реакції з бромтимолблау набуває салатового (жовто-зеленого), при субклінічному маститі — зеленого (світло-зеленого, зеленого, темно-зеленого) або синього забарвлення. Жовтий колір свідчить про кислу реакцію молока, яка спостерігається в молозивний період і зрідка при маститах.

Результати дослідження записують, а пластинку старанно миють теплою водою і витирають сухим рушником.

Проба з індикаторними (бромтимоловими) картками. На кожний кружок картки з фільтрувального паперу видоюють з відповідної дійки 1-2 краплі молока. Облік реакції здійснюють через 10-15 с. Відтінки кольорів кружків такі ж, як і при бромтимоловій пробі з розчином індикатора.

Наші дослідження та багатьох інших авторів доводять, що за допомогою бромтимолової проби можна виявити субклінічний мастит в лактаційний період. Треба враховувати, що під час запуску та в період сухостою секрет вим’я стає лужним і дає з бромтимолблау позитивну реакцію.

Точність досліджень з індикаторними картками дещо поступається порівняно з точністю їх при бромтимоловій пробі. Бромтимолові картки швидко адсорбують вологу і аміак з повітря корівника, тому можуть показувати позитивну реакцію і при відсутності маститу. З часом чутливість їх знижується.

Для визначення рН молока запропоновані й інші індикатори — розолова кислота, нейтральрот, крезолрот, фенолрот, бромкрезолпурпур та ін. Проте вони менш чутливі порівняно з бромтимолблау.

Деякі автори вважають, що на початку розвитку субклінічного запалення і особливо при механічному подразненні вим’я молоко не завжди має нейтральну або слаболужну реакцію і тому індикаторами за зміною рН молока не завжди можна виявити всі випадки захворювання корів на субклінічний мастит.

Визначення підвищеної кількості лейкоцитів у молоці непрямими методами. Молоко корів при нормальному стані вим’я містить лейкоцити, лімфоцити, епітелій альвеол і молочних ходів. Запальний процес в молочній залозі супроводжується різким збільшенням цих клітин, особливо лейкоцитів. Для визначення підвищеної кількості лейкоцитів в молоці якісними (непрямими) методами застосовують реактиви димастин, мастидин, маститодіагност та ін.

Проба з димастином (за В.І. Мутовіним). Димастин — це порошок, до складу якого входить поверхнево-активна речовина (сульфонат), індикатор (фенолрот), гіпосульфіт і глауберова сіль. В сухому місці активність димастину зберігається протягом кількох років. Застосовується він у вигляді 5 %-ного розчину в дистильованій воді. Дослідження проводять на молочно-контрольних пластинках біля корів. Для цього з кожної частки вим’я видоюють по 1 мл молока і додають 1 мл розчину димастину з пляшки піпеткою-автоматом. Суміш перемішують дерев’яною, скляною або пластмасовою паличкою протягом 30 с. Реакцію оцінюють за утворенням згустку і забарвленням суміші.

Утворення желеподібного згустку пов’язане з вмістом у молоці великої кількості лейкоцитів. Його консистенцію позначають хрестами (від одного до чотирьох): один хрест (+) — дуже слабий згусток, суміш молока з реактивом тягнеться за паличкою у вигляді нитки; два хрести (++) — слабий згусток; три хрести (+++) — желе має консистенцію сирого курячого яйця, який важко викинути паличкою із заглибини пластинки; чотири хрести (++++) — дуже щільний згусток, який легко викидається паличкою із заглибини пластинки.

Реакція, позначена трьома хрестами, вважається сумнівною, чотирма — позитивною.

За допомогою димастину визначають також зміну реакції молока. Оранжеве забарвлення його свідчить про слабокислу реакцію (молоко від здорових корів),

червонувате (червоне, малинове, яскраво-червоне) — лужну і жовте — про кислу реакцію (молоко від хворих на мастит корів).

Проба з мастидином (за М.К. Оксамитним). До складу мастидину входить поверхнево-активна речовина (сульфонол) та індикатор (бромкрезолпурпур). Застосовується у 2 %-ній концентрації в дистильованій воді. Дослідження проводять також на молочно-контрольних пластинках безпосередньо біля тварин. Для цього в кожну заглибину пластинки до контрольної лінії з відповідної частки вим’я надоюють по 1 мл молока і додають 1 мл розчину мастидину з пляшки піпеткою-автоматом. Молоко з реактивом перемішують дерев’яною, скляною або пластмасовою паличкою протягом 15-20 с. Під час обліку реакції враховують забарвлення суміші та утворення желеподібного згустку.

Колір молока здорових корів з мастидином світло-бузковий (димчастий), при лужній реакції — фіолетовий і при кислій — майже білий (молоко від хворих на мастит корів).

М.К. Оксамитний (1973) вказує, що колір суміші має лише орієнтовне, допоміжне значення, а утворення згустку — основне діагностичне значення для оцінки результатів дослідження. Утворення желеподібного згустку молока з мастидином визначають так само, як і з димастином.

Наші дослідження, а також дані авторів свідчать, що мастидинова проба чутливіша, ніж димастинова.

Отже, для бромтимолової і мастидинової проб характерні простота і швидкість виконання, чіткість і контрастність реакцій. При одночасному застосуванні їх можна правильно поставити діагноз субклінічного маститу.

М.К. Оксамитний, І.П. Даниленко (1977) пропонують пов’язувати проведення контрольних надоїв з визначенням у молоці процента жиру та дослідженням його на мастит 10 %-ним розчином мастидину на молочно-контрольних пластинках. Якщо реакція проби молока з 10 %-ним розчином мастидину позитивна або сумнівна, то за

допомогою 2%-ного розчину мастидину досліджують паренхімне молоко з кожної частки вим’я.

Проба з маститодіагностом (за Й.С. Загаєвським). Для приготування маститодіагносту в 1 л дистильованої води, підігрітої до 70-75 ОС, розчиняють 50 г триполіфосфату натрію і 300 г порошку сульфонолу. Коли суміш розчиниться, її фільтрують крізь марлевий фільтр і після охолодження до 20-25 ОС додають до неї 0,2 г водорозчинного бромтимолблау і 5 мл 1 %-ного спирто-водного розчину розолової кислоти. Після 3-5 хв. збовтування препарат готовий до застосування. При температурі від 1 до 5 ОС активність маститодіагносту не знижується протягом 3 років.

У разі запального процесу в молочній залозі суміш з 1 мл молока і 1 мл маститодіагносту у пробірці при перемішуванні протягом 1-2 хв. набуває слизистої тягучої консистенції, що стікає з стінок пробірки у вигляді суцільного желеподібного згустку або слизових смужок чи тяжів. Якщо гомогенна суміш не змінюється, це свідчить, що запалення немає.

Й.С. Загаєвський для приготування маститодіагносту рекомендує в 1 л води розчинити 350 г миючого порошку (Супутник, Сумгаїт, Кристал, Наталка, Лотос, Аеліта та ін.), підігріти суміш, довести її, помішуючи, до кипіння, профільтрувати крізь марлю і додати 0,2 г водорозчинного бромтимолблау та 5 мл спирто-водного розчину розолової кислоти. Під час перевірки корів на захворювання можна користуватись молочно-контрольними пластинками, проте при дослідженні молока в пробірці показники реакції чіткіші.

Безперечно, що при виявленні субклінічних маститів на промислових комплексах слід користуватись молочно-контрольними пластинками.

Результати досліджень багатьох авторів показують, що найчутливішим реактивом у діагностиці субклінічних маститів є маститодіагност, за допомогою якого виявляють згасаючі і початкові стадії запального процесу, а також зміни якості молока не тільки при маститах, а й при деяких фізіологічних станах корів (молозивний період, перед запуском, стадія збудження статевого циклу, у старих тварин).

Оскільки маститодіагност виявляє зміни якості молока у здорових корів, О.І. Пучковський та інші (1973) рекомендують при остаточному діагнозі маститів провести старанне клінічне обстеження тварин, а деякі дослідники у зв’язку з цим вважають, що маститодіагност слід застосовувати тільки для визначення у збірному молоці домішок молока від корів, хворих на мастити.

Проба відстоювання (за В.І. Мутовіним). Після обмивання і витирання вим’я сухим рушником в окремі пробірки надоюють по 10-25 мл паренхімного молока з кожної частки. Пробірки з молоком тримають в холодильнику при температурі 4-7 ОС протягом 16-24 год. Перевіряючи молоко, звертають увагу на його колір, наявність осаду, товщину і характер вершків. Для субклінічного маститу характерне синювате, водянисте молоко, товщина шару вершків менш як 5 мм, інколи вони містять багато лейкоцитів або слиз і пластівці. Основною ознакою запалення вим’я вважають появу білого, кремового або жовтуватого осаду в об’ємі 0,1 мм і більше. Якщо осад незначний (менш як 0,1 мм), але вершки містять пластівців або змінився колір молока, корова вважається підозрілою на захворювання.

Більшість авторів вважають пробу відстоювання простою, але тривалою, трудомісткою, а також не досить ефективною у діагностиці субклінічних маститів. В той же час В.М. Кар- ташова та ін. (1975) вказують, що діагноз на субклінічний мастит має бути підтверджений пробою відстоювання або бактеріологічним дослідженням.

источник

При масових обстеженнях дійного стада в умовах молочного комплексу безпосередньо біля тварин застосовують експрес-методи з бромтимолблау, диамастином, мастидином, маститодіагностом та ставлять пробу відстоювання.

Результати дослідження записують, а пластинку старанно миють теплою водою і витирають сухим рушником.

Реакція, позначена трьома хрестами, вважається сумнівною, чотирма – позитивною.

червонувате (червоне, малинове, яскраво-червоне) – лужну і жовте — про кислу реакцію (молоко від хворих на мастит корів).

Колір молока здорових корів з мастидином світло-бузковий (димчастий), при лужній реакції – фіолетовий і при кислій — майже білий (молоко від хворих на мастит корів).

Наші дослідження, а також дані авторів свідчать, що мастидинова проба чутливіша, ніж димастинова.

допомогою 2%-ного розчину мастидину досліджують паренхімне молоко з кожної частки вим’я.

источник