Субклінічний мастит у корів діагностика

Скрытый мастит у коров сопровождается вяло протекающим воспалительным процессом, при котором клинические признаки мастита выражены очень слабо, а то вообще не проявляются.

На крупных молочных комплексах подобная форма патологии широко распространена и практически ветспециалистами сельскохозяйственных предприятий обычно диагностируется во время проведения ежемесячных исследованиях дойного стада на скрытую форму мастита. При машинном доении скрытым маститом поражается до 15% лактирующих коров.

Этиология. Причины возникновения скрытых маститов разнообразны. В сельхозпредприятиях скрытые маститы наиболее часто возникают при несоблюдении операторами машинного доения ветеринарно-санитарных правил доения коров, при неправильном запуске, несоблюдении курса лечения маститных животных.

При скрытом мастите происходит расстройство функции молочной железы, клинически проявляющееся гипогалактией и изменением биохимических свойств молока. Объективным показателем здорового вымени у коровы является количество содержащихся соматических клеток в молоке. Соматические клетки молока являются нормальным компонентом в качественном молоке. Соматические клетки в молоке коровы представлены лейкоцитами и эпителием альвеол и молоко выводящих путей молочной железы. Если в секрете молока от здоровой коровы преобладают эпителиальные клетки, которые образуются в тканях вымени в процессе естественного старения и обновления тканей, то при мастите происходит усиление миграции лейкоцитов в очаг воспаления, что в конечном итоге приводит к резкому возрастанию соматических клеток в молоке. Если в 1мл молока от клинически здоровых коров содержится в среднем 250тысяч соматических клеток, то при заболевании маститом их количество возрастает до 950тысяч. Молоко от коров больных субклиническим маститом имеет пониженную кислотность (до 8-12 градусов по Тернеру, реакция молока становится слабощелочной, происходит увеличение содержания хлоридов, альбуминов и глобулинов, в несколько раз увеличивается количество клеточных элементов, особенно лейкоцитов. Одновременно происходит уменьшение содержания сухих веществ (казеина, лактозы, кальция и фосфора).

При попадании молока от коров больных скрытой формой мастита в общий удой делает его непригодным для приготовления сыров, молочнокислой продукции и крайне отрицательно сказывается на здоровье человека.

Скрытые маститы могут быть причиной в дальнейшем клинически выраженных маститов, но в основной своей массе остаются незамеченными доярками, и ветспециалистам до очередной проверки дойного стада на скрытую форму мастита, постепенно приводя корову к гипогалактие, агалактие в связи с гибелью части клеток секреторного эпителия молочной железы и регенерации за счет соединительной ткани и даже атрофии пораженной доли вымени. При проведении глубокой пальпации в пораженной четверти в отдельных случаях ветспециалист может обнаружить отдельные очаговые уплотнения тканей вымени, сужение емкости цистерны и соскового канала, утолщение стенок соска.

Диагностика. Экспресс — диагностика субклинического мастита в лактационный период основана на определении количества соматических клеток в молоке, а также посредством оценки реакции диагностических реактивов (2% раствор мастидина, 5% раствор димастина, мастоприма, 2% раствор мастотеста, с калифорниским тестом, кено тестом) с пробой молока. Проведение реакции с диагностическим реактивом осуществляется с использованием молочно-контрольной пластинки (МКП-1 или МКП-2). Для этой цели из каждой доли молочной железы выдаиваем в соответствующие лунки МКП по 1мл молока, затем добавляем по 1мл одного из одного вышеуказанных реактивов при помощи стеклянной палочки смешиваем их. Учет реакции проводим в течение 15-20сек по образованию желеобразного сгустка или изменению цвета смеси.

При наличии воспалительного процесса, в молочной железе образуется хорошо сформированный желеобразный сгусток (от умеренного до плотного), при этом сгусток хорошо выбрасывается палочкой из луночки пластинки при перемешивании.

Экспресс-диагностику субклинического мастита с целью исключения раздражения вымени, представляющую собой кратковременную реакцию молочной железы, возникающую в ответ на нарушение технологии машинного доения, воздействие ряда неблагоприятных факторов внешней среды проводим дважды с 48-часовым интервалом, когда после устранения вышеуказанных неблагоприятных факторов в течении 48часов молочная железа приходит в норму. При этом больными маститами считаем тех коров, которые дважды дают положительную реакцию с одним из диагностик умов.

Дополнительным методом исследования на мастит служит проба отстаивания, положительный результат которой говорит о скрытой форме мастита. Для выполнения данной пробы специалист берет в пробирки 10-15мл молока из тех долей вымени, которые дали положительные реакции с маститными тестами и ставит данные пробирки в штативе на 16-18 часов в холодильник или другое холодное место где имеется температура 4-10градусов. Учет реакции проводим путем просмотра пробирок с молоком при дневном освещении.Молоко из здоровых долей имеет белый или слегка синеватый цвет, а осадок отсутствует. Молоко из долей больных скрытым маститом дает образование на дне пробирки осадка, при этом слой сливок уменьшается, они становятся тягучими, слизистыми, хлопьевидными.

В сухостойный период и во время запуска диагностика основана на проведение клинического обследования молочной железы, органолептической оценке секрета, определении в молоке и секрете количества соматических клеток, оценке реакции с одним из вышеуказанных диагностических реактивов, постановке пробы отстаивания.

Всех коров в последний день запуска ветспециалист хозяйства или госветслужбы обследует клинически. При отсутствии клинических признаков мастита (увеличение доли, болезненности, уплотнения тканей, изменение секрета и повышение местной температуры), ветспециалист проводит исследования секрета из каждой четверти вымени по одному из вышеуказанных быстрых маститных тестов и ставит пробу отстаивания.

В сухостойный период обследование молочной железы проводят дважды: через 10-15дней после запуска коровы и за 10-15дней до ожидаемого отела. При выявлении больных скрытой формой мастита проводим лечение.

В последние годы, учитывая, что работа по исследованию дойного стада на скрытую форму мастита очень трудоемка, а также запросы специалистов с мест с целью облегчения работы ветспециалистам в сельскохозяйственных предприятиях по диагностике скрытых форм мастита ученые предложили использовать электронные методы выявления субклинических маститов. Данные методы основаны на том, что при маститах происходит повышение содержания уровня ионов хлора в молоке, которые в свою очередь вызывают снижение электрического сопротивления молока. Мы Ветспециалисты Гороховецкой ветстанции, чтобы подтвердить эффективность и достоверность получаемых данных при исследовании дойного стада на скрытую форму мастита провели тестирование данного прибора «Маститон» в сельскохозяйственном предприятие ООО» Лукьяново».

Для исследования на скрытую форму мастита во время проведения контрольной дойки брали от 15 до 20мл молока из каждой четверти функционирующих долей вымени. Для этого в прибор после подмывания дояркой вымени сдаивали первые порции молока непосредственно в чашку прибора так, чтобы электроды прибора были полностью закрыты молоком. После этого нажимали кнопку включения, удерживая ее в нажатом состоянии 1-2секунды, до установления показателей на дисплее ЖКИ. Записав показатели прибора в специально заведенном журнале исследования дойного стада на скрытую форму мастита, с указанием инвентарного номера исследуемой коровы, приступаем к исследованию других долей вымени.

Прибор «Маститон» имеет достаточно широкий диапазон данных на ЖКИ дисплее (от 000 до 1999 единиц), позволяя практическим ветспециалистам достаточно точно интерпретировать результаты исследования на мастит:

при показаниях на дисплее значений 450 единиц и ниже — данный образец молока из исследуемой доли вымени, говорит о том, что молоко высокого качества; а вероятность субклинического мастита крайне низка.
при показаниях 450- 600 единиц говорит нам о том, что в исследуемой доле существует вероятность возникновения скрытой формы мастита.
при показаниях на дисплее выше 600 единиц говорит о наличии в данной доле вымени скрытой формы мастита и чем выше показатели на дисплее, тем большая вероятность существует у данной коровы перехода субклинического мастита в клиническую форму.

Учитывая, что при однократном исследовании нельзя определить по каждой корове какое-либо фиксированное число, по которому бы ветспециалист мог однозначно определить наличие или отсутствие у данной коровы субклинического мастита, мы вынуждены будем провести многократные исследования в динамике. И по каждому конкретному случаю проследить наличие увеличения или уменьшения показателей на дисплее. По каждому проведенному исследованию его результаты записываем в карточку конкретной коровы.

Чтобы определить границы «здоровое молоко-субклинический мастит» при показаниях прибора около 600 единиц проводили пробу с кено тестом, которая давала положительную реакцию на скрытый мастит. В результате проводимых исследований при помощи прибора «Маститон» в результате повышения уровня ионов хлора в молоке показала нам возможность выявить тенденцию возникновения скрытого мастита еще до того как проба с кено тестом будет давать положительную реакцию на мастит.

Прибор не дает однозначной цифры, выше значений которой специалист должен приступать к лечению коровы. К расшифровке результатов обследования каждого животного следует подходить строго индивидуально т.к. небольшие отклонения от приведенных выше показателей не обязательно свидетельствуют о наличие у коровы мастита. На показатели прибора оказывают влияние- жирность молока, рацион кормления коровы, условия содержания. К примеру у коровы имеющей наибольшую жирность молока в отличие от других коров показатель на дисплее будет выше среднего чем по стаду. У коров 9- летнего возраста и старше в молоке физиологически увеличивается содержание натрия хлорида и количество соматических клеток. В результате чего имеем завышенные показания прибора. У таких коров очень важно обследовать молоко из всех 4-х долей и если три доли дают показание на дисплее прибора 450 единиц, а одна-590, то данный показатель говорит нам о риске заболевания маститом в доле с наибольшим показателем.

С целью выявления субклинического мастита и наблюдения за здоровьем вымени ветспециалистам необходимо вести наблюдения за динамикой изменений показателей электропроводности молока по дисплею ЖКИ прибора «Маститон» у каждой коровы.

Например, у дойной коровы с инв.№1183 при проведении контрольных доек показатели на дисплее по трем четвертям вымени идут в диапазоне 450-550 единиц, а в четвертой доле 600 единиц, то данный показатель будет говорить нам о наличии скрытого мастита в данной доле, а для коров имеющих обычно показатели в интервале от 400 до 500 единиц, получение результата на дисплее 550 и более единиц будет служить показателем о появлении скрытого мастита.

Если при исследовании дойного стада на скрытую форму мастита мы получим показатели 600 единиц и более, то мы должны будем у данного животного перейти к регулярным исследованиям вымени на скрытую форму мастита т.к. данные показатели нам говорят о наличии у коровы мастита или механической травмы вымени.

Отдельные коровы переболевшие маститом, могут длительное время показывать результаты на дисплее 500 единиц и более даже после полного клинического выздоровления, т.к. это связано с последствиями воспаления молочной железы.

Полученные с помощью прибора Маститон данные позволяют практическим ветврачам, да и фермерам своевременно отбирать больных животных из стада, проводить их углубленное обследование на мастит и при его наличие назначать соответствующее лечение.

Если во время контрольной дойки мы выявим большое количество коров показывающих результат 500 единиц и выше, то специалистам хозяйства необходимо провести анализ заболеваемости коров маститами (смотри статью анализ заболеваемости коров маститами в сельскохозяйственном предприятии).

Лечение. Больную субклиническим маститом корову переводим с машинного доения на ручное.

При проведении ручного доения делаем массаж вымени. Применяем методы физиотерапии (аппликации на вымя озокерита, парафина, согревающие повязки (навымник), компрессы, прогревание лампами солюкс, инфраруж и др.).

Проводим лечение с использованием лазерных аппаратов различных модификаций. При использовании лазерного аппарата «СТП» и «ЛАПА» продолжительность одного сеанса в минутах для «СТП»-4-5минут, для «ЛАПЫ»-1минута, курс лечения состоит из 3-4 сеансов по 1 сеансу в день.

Внутримышечно вводим антибиотики: тилозин 200 один раз в день по 8-10мл-3дня. Билозин 200 (инъекционный раствор макролидного антибиотика тилозина в форме основания), в 1мл содержится 200мг тилозина основания (20%). Применяем в дозе 0,5мл на 10кг массы тела животного 2 раза в день (молоко нельзя использовать для пищевых целей в течении 7дней).

Эфикур из расчета 1мл на 50кг массы тела животного подкожно в течении 2-3дней. Можно применять традиционные антибиотики, предварительно проверив молоко из пораженной четверти вымени на чувствительность к антибиотикам.

Внутривымянно применяем Мастиет-форте 10мл в пластмассовом шприце.

Неплохие результаты получают от внутривымянного введения 150 мл парного высоколизоцимного молока (полученного от здоровых коров) 1-2 раза в день в течении 2-3дней.

Рекомендуются блокады вымени с использованием раствора новокаина и тримекаина.

Профилактика. В сухостойный период — проводим запуск коров за 1,5-2 месяца до предполагаемого отела. Запуск начинаем с ограничения дачи сочных кормов и концентратов до 50% рациона. Коров с трехкратного доения переводим на двукратное, затем на однократное, после этого корову начинаем доить через день и прекращаем совсем. У высокопродуктивных коров, которые обычно трудно запускаются, иногда приходится из рациона исключать полностью сочные и концентрированные корма и ограничивать водопой.

Ввиду того, что заболевание коров субклиническим маститом очень часто встречается в период запуска и сухостоя владельцы животных и специалисты хозяйств должны усилить контроль за состоянием вымени в эти периоды. Специалисты должны один раз в две недели проводить клиническое обследование вымени с пробным сдаиванием секрета из молочных четвертей.

В ряде хозяйств Ветспециалисты с целью профилактики послеродовых маститов при запуске коров применяют внутривымянное введение антибактериальных препаратов. Причем обычно вводят препараты длительного спектра действия (бициллин-3 в дозе 300тыс ЕД в каждую запускаемую четверть, Мастикур, мастицид,Мастиен- форте, Мамифорт Секадо по одному шприцу содержащему 10мл. препарата в каждую четверть вымени, а также другие антибактериальные средства).

источник

Самыми опасными заболеваниями крупного рогатого скота считаются те, которые протекают без явных симптомов. Болезнь поражает организм животного, но его владелец догадывается об этом порой слишком поздно. Если не лечить субклинические маститы у коров, то они перерастают в серозную форму. Какая диагностика является эффективной при распознавании скрытого мастита и поддается ли он лечению? Можно ли пить молоко от маститных животных?

Субклинический мастит у коров встречается очень часто. Данный вид отличается от других форм воспаления молочных желез отсутствием яркой симптоматики. Возникновение заболевания связывают с отрицательными факторами, влияющими на вымя:

микробы, проникающие в молочные железы через сосковый канал, кровь и лимфу при сниженном иммунитете животного, на который в свою очередь оказывают воздействие уход, содержание, кормление и другие моменты;
аппаратная дойка приводит к поражению вымени у пятнадцати процентов поголовья в хозяйстве;
заболевания желудочно-кишечного тракта;
осложненные роды, задержание последа, эндометриты и так далее;
несвоевременный запуск и некачественный раздой.

Таким образом, этиология маститов широка и разнообразна. В одних случаях ослабленному организму животному достаточно холодных и сырых помещений с грязными подстилками для начала воспалительного процесса. В загонах может быть нехватка света и проветривания.

В других случаях можно получить травму, царапину сосков и не обрабатывать их, чтобы возник скрытый мастит у коров. Вредные бактерии начнут активно размножаться и создадут благоприятную среду для воспаления. Сначала они обходят сосковый канал, а потом попадают через цистерну и молочные ходы в конечные участки вымени.

В третьих случаях больные животные содержатся вместе со здоровыми особями в тесных сараях. В-четвертых, нарушения в работе доильных устройств технологии, некачественное или неисправное оборудование, неумение персонала пользоваться им. Также оставленное при ручном сдаивании молоко можно назвать причиной начала скрытого воспаления.

В следующем варианте грязные руки работников, переносящие кишечные палочки и прочие микробы, вносят вклад в развитие мастита.

Определенное количество соматических клеток в молоке является показателем его качества. Они являют собой лейкоциты и эпителий альвеол. В здоровом состоянии коровы преимущество отдается эпителиальным клеткам и их число в миллилитре продукта около двухсот пятидесяти тысяч. А у заболевшего животного в очаге воспаления усиливается число лейкоцитов. В итоге объем соматических клеток сильно увеличивается – до миллиона.

На начальном этапе болезни определить патологию довольно трудно. Особенно у самок КРС по внешним признакам, которые обычно никак не проявляются. Поэтому проводится специальная диагностика, тесты, выявляющие данную форму мастита у коров. В первую очередь обследованию подвергается полученное от подозрительных особей молоко.

Симптомы субклинического мастита:

пораженная четверть молочных желез вымени болезненная, слегка опухшая, отечная, горячая из-за повышения температуры области;
количество продукта снижается, но не намного;
молоко становится более жидким, с другими физическими и химическими качествами. Так, уровень его рН уходит в щелочную сторону, объем природного сахара уменьшается, в нем находят патогенную микрофлору.

Во многих примерах специалисты сходились на том, что отклонения от нормы общего состояния здоровья коровы и вымени не обнаруживались. Но при этом скрытая форма мастита с ее незначительными проявлениями часто приводит к абсолютному прекращению выработки молока и атрофии части вымени.

В процессе развития заболевания и отсутствии лечения на вымени могут образовываться уплотнения, а в молоке небольшие хлопья или сгустки без изменения оттенка. Время лактации у буренки может снижаться при таком раскладе до пяти месяцев и меньше.

Дойка превращается в болезненный процесс. Животное начинает переступать на месте ногами, бьет ими во время доения.

Если в этот период допустить сухость и потрескивание сосков, симптомы мастита значительно усугубляются.

Молоко от страдающих скрытым маститом животных будет выделяться пониженной кислотностью. Если его слили в общий надой вместе со здоровыми особями, то вся продукция считается некачественной. Ее нельзя применять в приготовлении сыров и кисломолочных продуктов.

Пищеварение человека может пострадать при употреблении такой партии. Для вскармливания телят и других животных продукция также не годится.

Диагноз на субклинический мастит у коров ставится на основании молочных пластинок. Они имеют по четыре лунки:

в каждую лунку капают немного молока согласно доле вымени;
сюда же добавляют столько же двухпроцентного мастидина или другого подобного препарата;
смесь нужно перемешать около двадцати секунд деревянной палочкой;
диагностика основывается на том, что мастидин реагирует на лейкоциты, число которых, как было сказано, возрастает при воспалении;
при положительном результате масса превратится в густое желе. При отрицательном этого не произойдет.

В качестве дополнительной диагностики ветеринары предлагают отстаивание. В пробирки берут десять миллилитров свежего молока с каждого соска. Их помещают в холодильник примерно на шестнадцать часов.

На дне пробирки появится осадок серого, желтого или бежевого оттенка. Поверхность из сливок будет узкой или они вовсе не появятся. Такие показатели служат сигналом о возникновении мастита у коров.

Современная диагностика позволяет выявить болезнь на ранней стадии и начать своевременное лечение. Для этого нужно наблюдать за молочными железами каждый день. Исследовать молоко на предмет субклинического мастита необходимо в следующие дни:

№	Полезная информация
1	в первый день после родов
2	каждый месяц в период лактации
3	во время сухостойного времени

Через десять дней после начала запуска проводится тестирование через сдаивание секрета. Потом это делают приблизительно за две недели до предполагаемых родов. Нормой считается наличие шести и менее миллилитров секрета.

В начале запуска секрет желтоватый, потом становится коричневым без каких-либо посторонних веществ. Когда жидкости много и она содержит примеси хлопьев или гноя, нужно срочно начать лечить корову от мастита.

Конкретный возбудитель воспаления можно выявить в лабораторных условиях, исследуя молоко или секрет. Также специалисты определяют чувствительность возбудителя мастита к антибиотикам и другим препаратам.

Если в хозяйстве содержится большое поголовье, то на выявление скрытого мастита у каждой буренки уйдет много времени. Тогда проще использовать электронную методику. Она основана на том, что в молоке при воспалении уровень ионов хлора подскакивает. Продукт меньше сопротивляется току.

Существуют специальные приборы для такого варианта работы. Если показатель в образце молока достигает шестисот единиц и больше, то присутствует субклинический мастит. Желательно провести несколько исследований, чтобы понаблюдать за изменением данного показателя.

Иногда устройство выдает высокие результаты даже после того, как корова перенесла воспаление вымени.

источник

Для виявлення субклінічних маститів важливо провести ретельне клінічне обстеження молочної залози та визначити органолептичні зміни якості молока. Дослідження проводять перед доїнням і після нього.

Оглядаючи вим’я, визначають величину та форму симетричних часток. Під час пальпації особливу увагу звертають на незначну болючість окремих частин, деяке затвердіння паренхіми, наявність в ній не болючих вузлів сполучнотканинних тяжів, кіст, а також на появу легкого опухання. Для визначення малопомітних морфологічних змін в залозі важливо порівнювати досліджувану частку з симетричною здоровою (праву передню з лівою передньою, праву задню з лівою задньою).

Звертаючи увагу на незначні зміни кольору молока (жовтувате, синювате), консистенції (водяниста) та появу в ньому дрібних пластівців, згустків. Порівнюють також зовнішні ознаки молока суміжних часток.

Субклінічний запальний процес можна виявити за зменшенням молокоутворення під час визначення молочної продуктивності окремих часток вим’я за допомогою чотирикамерного доїльного апарата.

В діагностиці субклінічних маститів перевага надається пробам (тестам), за допомогою яких виявляють зміни хімічного складу молока, його фізичні та біологічні властивості, кількість клітин у молоці, а також бактеріологічному дослідженню молока.

Для виявлення субклінічних маститів у корів застосовують як стійлові проби (експрес-методи), так і більш складні лабораторні дослідження.

При масових обстеженнях дійного стада в умовах молочного комплексу безпосередньо біля тварин застосовують експрес-методи з бромтимолблау, диамастином, мастидином, маститодіагностом та ставлять пробу відстоювання.

Більшість з цих експрес-методів ґрунтуються на визначенні зміни реакції (рН) молока та підрахунку в ньому кількості лейкоцитів прямими або посередніми методами.

Визначення зміни реакції (рН) молока. Свіжоздоєне молоко здорових корів має слабокислу реакцію (рН 6,5-6,7 з коливаннями 6,3-6,9). В разі запалення молочної залози реакція молока в більшості випадків стає нейтральною або слаболужною (рН 7,0 і вище). Рідко молоко при маститах набуває кислої реакції (рН 6,0 і нижче). Реакцію молока виявляють за допомогою певних індикаторів. Найбільшу цінність у діагностуванні субклінічних маститів мають реактиви бромтимолблау та димастин.

Бромтимолову пробу здійснюють за допомогою спирто-водного розчину бромтимолблау або індикаторних (бромтимолових) карток.

Для виготовлення розчину 0,5 г бромтимолблау розчиняють у 50 мл етилового спирту і додають 50 мл дистильованої води.

Методика дослідження. Молоко досліджують біля корови на молочно-контрольних пластинках. Для цього майстер машинного доїння в кожну заглибину пластинки з кожної дійки надоює по 1 мл молока (до мірної лінії) і передає пластинку ветеринарному працівникові, який визначає наявність у молоці крові, гною, пластівців, згустків, а також його колір і консистенцію. Потім в кожну заглибину додають 2-3 краплі розчину бромтимолблау, перемішують скляною, дерев’яною або пластмасовою паличкою і визначають колір молока.

Молоко здорових корів в реакції з бромтимолблау набуває салатового (жовто-зеленого), при субклінічному маститі — зеленого (світло-зеленого, зеленого, темно-зеленого) або синього забарвлення. Жовтий колір свідчить про кислу реакцію молока, яка спостерігається в молозивний період і зрідка при маститах.

Результати дослідження записують, а пластинку старанно миють теплою водою і витирають сухим рушником.

Проба з індикаторними (бромтимоловими) картками. На кожний кружок картки з фільтрувального паперу видоюють з відповідної дійки 1-2 краплі молока. Облік реакції здійснюють через 10-15 с. Відтінки кольорів кружків такі ж, як і при бромтимоловій пробі з розчином індикатора.

Наші дослідження та багатьох інших авторів доводять, що за допомогою бромтимолової проби можна виявити субклінічний мастит в лактаційний період. Треба враховувати, що під час запуску та в період сухостою секрет вим’я стає лужним і дає з бромтимолблау позитивну реакцію.

Точність досліджень з індикаторними картками дещо поступається порівняно з точністю їх при бромтимоловій пробі. Бромтимолові картки швидко адсорбують вологу і аміак з повітря корівника, тому можуть показувати позитивну реакцію і при відсутності маститу. З часом чутливість їх знижується.

Для визначення рН молока запропоновані й інші індикатори — розолова кислота, нейтральрот, крезолрот, фенолрот, бромкрезолпурпур та ін. Проте вони менш чутливі порівняно з бромтимолблау.

Деякі автори вважають, що на початку розвитку субклінічного запалення і особливо при механічному подразненні вим’я молоко не завжди має нейтральну або слаболужну реакцію і тому індикаторами за зміною рН молока не завжди можна виявити всі випадки захворювання корів на субклінічний мастит.

Визначення підвищеної кількості лейкоцитів у молоці непрямими методами. Молоко корів при нормальному стані вим’я містить лейкоцити, лімфоцити, епітелій альвеол і молочних ходів. Запальний процес в молочній залозі супроводжується різким збільшенням цих клітин, особливо лейкоцитів. Для визначення підвищеної кількості лейкоцитів в молоці якісними (непрямими) методами застосовують реактиви димастин, мастидин, маститодіагност та ін.

Проба з димастином (за В.І. Мутовіним). Димастин — це порошок, до складу якого входить поверхнево-активна речовина (сульфонат), індикатор (фенолрот), гіпосульфіт і глауберова сіль. В сухому місці активність димастину зберігається протягом кількох років. Застосовується він у вигляді 5 %-ного розчину в дистильованій воді. Дослідження проводять на молочно-контрольних пластинках біля корів. Для цього з кожної частки вим’я видоюють по 1 мл молока і додають 1 мл розчину димастину з пляшки піпеткою-автоматом. Суміш перемішують дерев’яною, скляною або пластмасовою паличкою протягом 30 с. Реакцію оцінюють за утворенням згустку і забарвленням суміші.

Утворення желеподібного згустку пов’язане з вмістом у молоці великої кількості лейкоцитів. Його консистенцію позначають хрестами (від одного до чотирьох): один хрест (+) — дуже слабий згусток, суміш молока з реактивом тягнеться за паличкою у вигляді нитки; два хрести (++) — слабий згусток; три хрести (+++) — желе має консистенцію сирого курячого яйця, який важко викинути паличкою із заглибини пластинки; чотири хрести (++++) — дуже щільний згусток, який легко викидається паличкою із заглибини пластинки.

Реакція, позначена трьома хрестами, вважається сумнівною, чотирма – позитивною.

За допомогою димастину визначають також зміну реакції молока. Оранжеве забарвлення його свідчить про слабокислу реакцію (молоко від здорових корів),

червонувате (червоне, малинове, яскраво-червоне) – лужну і жовте — про кислу реакцію (молоко від хворих на мастит корів).

Проба з мастидином (за М.К. Оксамитним). До складу мастидину входить поверхнево-активна речовина (сульфонол) та індикатор (бромкрезолпурпур). Застосовується у 2 %-ній концентрації в дистильованій воді. Дослідження проводять також на молочно-контрольних пластинках безпосередньо біля тварин. Для цього в кожну заглибину пластинки до контрольної лінії з відповідної частки вим’я надоюють по 1 мл молока і додають 1 мл розчину мастидину з пляшки піпеткою-автоматом. Молоко з реактивом перемішують дерев’яною, скляною або пластмасовою паличкою протягом 15-20 с. Під час обліку реакції враховують забарвлення суміші та утворення желеподібного згустку.

Колір молока здорових корів з мастидином світло-бузковий (димчастий), при лужній реакції – фіолетовий і при кислій — майже білий (молоко від хворих на мастит корів).

М.К. Оксамитний (1973) вказує, що колір суміші має лише орієнтовне, допоміжне значення, а утворення згустку — основне діагностичне значення для оцінки результатів дослідження. Утворення желеподібного згустку молока з мастидином визначають так само, як і з димастином.

Наші дослідження, а також дані авторів свідчать, що мастидинова проба чутливіша, ніж димастинова.

Отже, для бромтимолової і мастидинової проб характерні простота і швидкість виконання, чіткість і контрастність реакцій. При одночасному застосуванні їх можна правильно поставити діагноз субклінічного маститу.

М.К. Оксамитний, І.П. Даниленко (1977) пропонують пов’язувати проведення контрольних надоїв з визначенням у молоці процента жиру та дослідженням його на мастит 10 %-ним розчином мастидину на молочно-контрольних пластинках. Якщо реакція проби молока з 10 %-ним розчином мастидину позитивна або сумнівна, то за

допомогою 2%-ного розчину мастидину досліджують паренхімне молоко з кожної частки вим’я.

Проба з маститодіагностом (за Й.С. Загаєвським). Для приготування маститодіагносту в 1 л дистильованої води, підігрітої до 70-75 ОС, розчиняють 50 г триполіфосфату натрію і 300 г порошку сульфонолу. Коли суміш розчиниться, її фільтрують крізь марлевий фільтр і після охолодження до 20-25 ОС додають до неї 0,2 г водорозчинного бромтимолблау і 5 мл 1 %-ного спирто-водного розчину розолової кислоти. Після 3-5 хв. збовтування препарат готовий до застосування. При температурі від 1 до 5 ОС активність маститодіагносту не знижується протягом 3 років.

У разі запального процесу в молочній залозі суміш з 1 мл молока і 1 мл маститодіагносту у пробірці при перемішуванні протягом 1-2 хв. набуває слизистої тягучої консистенції, що стікає з стінок пробірки у вигляді суцільного желеподібного згустку або слизових смужок чи тяжів. Якщо гомогенна суміш не змінюється, це свідчить, що запалення немає.

Й.С. Загаєвський для приготування маститодіагносту рекомендує в 1 л води розчинити 350 г миючого порошку (Супутник, Сумгаїт, Кристал, Наталка, Лотос, Аеліта та ін.), підігріти суміш, довести її, помішуючи, до кипіння, профільтрувати крізь марлю і додати 0,2 г водорозчинного бромтимолблау та 5 мл спирто-водного розчину розолової кислоти. Під час перевірки корів на захворювання можна користуватись молочно-контрольними пластинками, проте при дослідженні молока в пробірці показники реакції чіткіші.

Безперечно, що при виявленні субклінічних маститів на промислових комплексах слід користуватись молочно-контрольними пластинками.

Результати досліджень багатьох авторів показують, що найчутливішим реактивом у діагностиці субклінічних маститів є маститодіагност, за допомогою якого виявляють згасаючі і початкові стадії запального процесу, а також зміни якості молока не тільки при маститах, а й при деяких фізіологічних станах корів (молозивний період, перед запуском, стадія збудження статевого циклу, у старих тварин).

Оскільки маститодіагност виявляє зміни якості молока у здорових корів, О.І. Пучковський та інші (1973) рекомендують при остаточному діагнозі маститів провести старанне клінічне обстеження тварин, а деякі дослідники у зв’язку з цим вважають, що маститодіагност слід застосовувати тільки для визначення у збірному молоці домішок молока від корів, хворих на мастити.

Проба відстоювання (за В.І. Мутовіним). Після обмивання і витирання вим’я сухим рушником в окремі пробірки надоюють по 10-25 мл паренхімного молока з кожної частки. Пробірки з молоком тримають в холодильнику при температурі 4-7 ОС протягом 16-24 год. Перевіряючи молоко, звертають увагу на його колір, наявність осаду, товщину і характер вершків. Для субклінічного маститу характерне синювате, водянисте молоко, товщина шару вершків менш як 5 мм, інколи вони містять багато лейкоцитів або слиз і пластівці. Основною ознакою запалення вим’я вважають появу білого, кремового або жовтуватого осаду в об’ємі 0,1 мм і більше. Якщо осад незначний (менш як 0,1 мм), але вершки містять пластівців або змінився колір молока, корова вважається підозрілою на захворювання.

Більшість авторів вважають пробу відстоювання простою, але тривалою, трудомісткою, а також не досить ефективною у діагностиці субклінічних маститів. В той же час В.М. Кар- ташова та ін. (1975) вказують, що діагноз на субклінічний мастит має бути підтверджений пробою відстоювання або бактеріологічним дослідженням.

источник

Назаровская ветеринарно — бактеріологічна лабораторія

м Назарово, вул. Верхня, 3 тел. 5 — 71 — 42

Власник матеріалу: СЗАТ «Ададимское» _____________________

Найменування матеріалу: Проба молока від корови «Верба» .______

Отримано результат: Лизоцим М — 14,2 мм ._______________________

Бактеріологічний діагноз: В даній пробі молока збудник сальмонельозу що невиявлений, виявлений збудник маститу ВРХ, чутливий до антибіотиків енрофлосакцін, тилозин, гентаміцин.

3.3 Діагнозокончательнийі диференційний

Діагноз попередній і остаточний (Diagnosis) — серозний мастит (mastitis serosa) лівої половини вимені.

Диференціальний діагноз представлений у вигляді таблиці (табл.2) за клінічними ознаками.

Таблиця 2 — Диференціальна діагностика хвороб вимені у корів за клінічними ознаками

Найчастіше без змін, іноді легке пригнічення, зменшення апетиту, температура тіла в нормі або незначно підвищена. Іноді кульгавість на тазову кінцівку з боку запаленої чверті.

Уражається половина або все вим’я. Уражена вим’я збільшене в об’ємі, щільне, шкіра вимені напружена, гіперемована, температура шкіри підвищена, хворобливість значна

В цілому секреція молока знижена, а в уражених чвертях різко знижена. Молоко спочатку «гаряче», зовні не змінено, а потім мило з синюватим відтінком.

Катаральний мастит (Mastitis catarrhalis) катар цистерни та молочних ходів катар альвеол

Пригнічення, іноді підвищення температури тіла, зменшення апетиту

Уражається частіше одна чверть. Вим’я безболісне, що не збільшено. Сосок ураженої чверті набряклий, пальпацією у його заснування встановлюють слабку болючість, ущільнення величиною 3Х4 см, а по ходу молочних проток — щільні тяжі.

Уражається чверть вимені, вона незначно збільшена, при пальпації слабоболезненная, нерівномірно ущільнена, у вигляді грон винограду. Температура шкіри незначно підвищена.

Секреція молока з ураженої чверті знижена незначно. При стисненні в перших порціях є згустки казеїну, потім виводиться нормальне молоко.

В цілому секреція молока знижена, а з уражених чвертей виводиться водянистий ексудат білястого відтінку з пластівцями казеїну від початку і до кінця доїння.

(Mastitis catarrhalis purulenta)

Пригнічення, зменшення апетиту, часто втрата жуйки, значне підвищення температури тіла (до 40 — 41 ° С), кульгавість

Уражається частіше одна чверть. Шкіра вимені напружена, на непігментовані ділянках гіперемована, відзначаються підвищення температури шкіри, різка болючість уражених чвертей, особливо перші 4 — 5 днів, надвименние лімфатичний вузол збільшений.

Секреція молока знижена. З уражених чвертей виділяється слизисто-гнійний ексудат, густий з пластівцями білого або жовтого кольору, іноді рідкий — жовто-червоного кольору.

Абсцеси вимені (Abscessis uberis)

У початковій стадії уражена чверть різко збільшена, гаряча, болюча, шкіра напружена з червоними плямами. Надвименние лімфатичний вузол з боку ураженої чверті вимені збільшений, болючий. При пальпації промацуються вогнища ущільнення. В подальшому, коли настане дозрівання абсцесів, хворобливість і напруга шкіри знижуються. При пальпації виявляють флюктуирующие ділянки з восковим відтінком шкіри над ними.

Секреція молока різко знижена, з уражених чвертей виділяється червонуватий ексудат з пластівцями казеїну. При розтині дозрілих абсцесів в молочні протоки відзначаються рясні виділення слизисто-гнійного ексудату.

Флегмона вимені (Phlegmone uberis)

Сильне пригнічення, висока загальна температура, зменшення або відсутність апетиту. Кульгавість на кінцівку з боку ураженої половини вимені

Найчастіше уражається половина вимені. Уражена половина збільшена в обсязі, ущільнена, болюча. Шкіра напружена, дифузно гіперемована або з полосчатим п’ятами. Добре виражені підшкірні лімфатичні і венозні судини. Надвименние лімфатичні вузли збільшені, болючі.

Молочна продуктивність різко знижується або припиняється, з уражених чвертей виділяється водянистий секрет сіруватого кольору з домішкою пластівців, іноді крові.

Фібринозний мастит (Mastitis fibrinosa)

Сильне пригнічення, відсутність апетиту, температура тіла 40 — 41 ° С, хромату.

Уражена чверть (частіше) сильно збільшена в обсязі, гаряча, болюча. Відзначаються гіперемія шкіри, різке ущільнення тканин, місцями розм’якшені ділянки, при пальпації крепітація. Надвименние лімфатичні вузли збільшені, гарячі, болючі

Молочна продуктивність різко знижується або припиняється, з ураженої чверті виділяється секрет солом’яного кольору з плівками фібрину, при сдаіваніі відчувається хрускіт.

Геморагічний мастит (Mastitis haemorrhagica)

Пригнічення, температура підвищується до 41 ° С, зменшення або відсутність апетиту

Уражені чверті вимені збільшені в обсязі, шкіра на них набрякла з червоними плямами, при пальпації болюча, гаряча. Надвименние лімфатичні вузли з боку ураженої чверті збільшені, гарячі, болючі.

Молочна продуктивність різко знижена, з уражених чвертей виділяється водянистий ексудат або секрет кольору «м’ясної води» з пластівцями.

D.s. Внутрішньом’язово по 5 мл, один раз на добу протягом 5 днів.

Rp. Oleum Camphoratum ad usum externum — 10% — 100 ml

D.s. для зовнішнього застосування

Rp. Sol. Novocaini 0,5% 100 ml

S. По 100 мл внутріцістерально 2 рази в день протягом 3 днів.

D.s. Внутрішньом’язово. За 5 мл одне введення в день, через кожних 7 днів, трикратно.

Етіологія. Субклінічні мастити можуть бути наслідком неповного видоювання корів, несвоєчасного доїння, підвищених режимів вакууму, перетримки доїльних склянок після припинення рефлексу молоковіддачі. Випадки прихованих маститів можливі при різних інтоксикаціях, при яких різко знижується кількість лізоциму в молоці і створюються умови для прояву патогенного впливу мікробів, що живуть в вимені. Неповне завершення лікування гострих маститів, а також неправильний запуск корів і відсутність контролю за станом вимені в сухостійних період призводять до виникнення субклінічних маститів.

Патогенез. Загальний патогенез маститів характеризується порушенням провідності нервів і переходом нервових закінчень в стан парабиоза з втратою ферментативної активності, зниженням вироблення окситоцину і вазопресину, зміною обміну речовин і трофіки тканин молочної залози. Розвивається запальна гіперемія супроводжується застійними процесами з ексудацією плазми і еміграцією формених елементів крові внаслідок підвищення порозности стінок судин.

Клінічна картина. При прихованих маститах патологічні процеси в вимені протікають мляво, зі слабо вираженими ознаками. Іноді вони супроводжуються незначними вогнищевими ущільненнями або набряком вимені. Молочна продуктивність знижується, а також змінюється якість молока.

Вихід хвороби. У нашому випадку патологічний процес було вирішено, запалення зникло через 7 днів лікування. Хороший результат отримали при комплексному лікуванні. Через 7 днів після лікування молоко перевірили пробою відстоювання і пробою з мастидину, реакція негативна.

5.Рекомендаціі по профілактиці захворювання

Основу профілактики маститів у корів становить комплекс зоотехнічних, ветеринарно-санітарних і господарських заходів.

Із зазначеного комплексу первоспенное профілактичне значення мають такі зоотехнічні і ветеринарно-санітарні заходи:

1. Селекція тварин по лініях несприйнятливих захворювань молочної залози;

2. Строгий підбір груп корів для машинного доїння. Перед переведенням їх на машинне доїння необхідно проводити бонітування корів за будовою сосків вимені і рівномірності молоковіддачі з усіх його чвертей;

3. Дотримання режиму експлуатації доїльної апаратури. При машинному доїнні зміна напрямку сосків супроводжується перегином молочних проток або пережимом їх внаслідок наповзання склянок на підставу соска. Тому в кінці доїння для додаіванія слід кілька перемістити колектор рукою в бік і злегка відтягнути склянки вниз. Окремих корів припадає додоюють ручним способом. Склянки треба знімати обережно після звільнення вимені від молока. Зручно користуватися машинами, в яких доїльні стакани відключаються автоматично після видоювання молока. Важливо не превищать вакууму, інакше це буде сприяти виникненню маститу;

4. Контроль за чистотою доїльних установок і молочного посуду;

5. Своєчасний (за 50 — 60 днів до отелення) і правильний запуск корів з контролем за станом вимені в період сухостою;

6. Профілактика шлунково-кишкових захворювань. Не можна допускати одностороннього годування, використання зіпсованих, запліснявілих, морожених кормів, які можуть викликати різні захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються інтоксикацією організму тварини;

7. Дотримання зоогігієнічних норм утримання тварин в корівниках, гігієна рук доярок, спецодягу і шкіри вимені корів;

8. Контроль за перебігом післяпологового періоду та дотримання профілактики післяпологових захворювань статевих органів у корів;

9. Регулярний, не рідше 1 разу на місяць, контроль за виявленням субклинических маститів у корів і їх своєчасне лікування.

З загальногосподарських заходів щодо профілактики маститів особливо важливе значення надають своєчасному ремонту механізованих установок з прибирання гною в приміщенні, особливо в тваринницьких комплексах, ремонту приміщень і розміщення тварин згідно необхідним нормам.

З усього вище сказаного можна зробити наступні висновки, що рання діагностика субклінічних маститів, вчасно розпочате комплексне лікування, як в нашому випадку, дає хороші результати, тварина повністю видужала.

Робота ветеринарного лікаря повинна бути спрямована на профілактику захворювань.

2. Антонов В.Я. Довідник ветеринарного лаборанта / Антонов В.Я. — М. Колос, 1981. — 334с.

3. Біль К.Г. Основи патологічної анатомії сільськогосподарських тварин / Біль К.Г. Біль Є.К. — М.: Сельхозгиз, 1961. — 572с.

6. Журавель А.А. Патологічна фізіологія сільськогосподарських тварин / Журавель А.А. [та ін]. — М. Агропромиздат, 1985. — 383с.

9. Нальотів Н.А. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія сільськогосподарських тварин. Вид. 3-е, перераб. і доп. / Нальотів Н.А. — М. «Колос», 1975. — 432с.

11. Шипілов В.С. Практикум по гінекології, акушерства та штучної осіменіння сільськогосподарських тварин / Шипілов В.С. [та ін]. — М. Агропромиздат, 1988. — 335.с.

источник

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Факультет ветеринарної медицини

Методичні вказівки для студентів ФВМ зі спеціальності 7.130.501 – «Ветеринарна медицина»

Мастит — запалення молочної залози, яке виникає у відповідь на дію несприятливих факторів і характеризується патологічними змінами у тканинах і секреті молочної залози.

За даними вітчизняних авторів мастит чистіше реєструється у корів (20-75 %); свиней (до 40 %); кіз і овець (до 20 %); у кобил мастит виникає у 5 % випадків. Субклінічна стадія маститу передує клінічний або ж реєструється після клінічного прояву.

Запалення молочної залозі супроводжується функціональними розладами у вигляді гіпогалактії і агалактії та погіршенням якості молока і молозива. В середньому молочна продуктивність знижується до 15 % при субклінічному маститі та до 40 % — при клінічному.

У зв’язку з масовим поширенням маститів серед корів (до 40 % від інших хвороб) значні економічні втрати реєструються у молочному скотарстві. Крім того, при випоюванні молозива від хворих тварин у новонароджених виникають розлади функції шлунково-кишкового тракту. При цьому до 5 % новонароджених телят гине. Якість виробів із молока хворих тварин знижується. При використанні молока, що містить патогенні мікроорганізми або їх токсини, у людей виникають розлади функції шлунково-кишкового тракту, ангіни, токсикоінфекції тощо.

Отже, мастит на субклінічній і клінічній стадіях перебігу зумовлює прояв негативних економічних, біологічних і соціальних наслідків.

Профілактика маститу ґрунтується на чіткій уяві про причини і розвиток патологічного процесу, а ефективність лікування залежить від своєчасності діагностики та застосування ефективних методів і препаратів залежно від стадії хвороби і фізіологічного стану самок.

Ефективність лікування тварин, хворих на мастит, залежить від правильного і своєчасного діагнозу. Для цього хвору тварину досліджують, а саме: збирають анамнестичні дані, проводять клінічне дослідження вим’я, всього організму та визначають якість молока.

Збираючи анамнестичні дані насамперед визначають: 1) вік тварини і кількість отелень; 2) час останнього отелення; тривалість сухостійного періоду; 3) загальний стан тварини до і після захворювання; 4) умови утримання, годівлі та догляду; 5) стан молочної залози до і після родів, перебіг родів, стан тварини у післяродовий період; 6) захворювання молочної залози у попередні роки; 7) коли і як почалося захворювання і чим воно зумовлене; 8) величину добового надою до захворювання та надій за останню лактацію; 9) якість молока за зовнішніми ознаками, його кількість; 10) який перебіг мало дане захворювання, яку допомогу надавали тварині та її ефективність; 11) метод доїння, технічний стан та якість знезараження доїльної апаратури; 12) догляд за вим’ям та порушення правил технології машинного доїння; 13) поширення захворювання молочної залози в господарстві і в районі; 14) стан документації результатів досліджень на захворювання молочної залози.

Читайте также: Был мастит при отмене гв

Після збирання й аналізу анамнестичних даних розпочинають клінічне дослідження, яке складається із загального дослідження і дослідження вим’я.

При загальному дослідженні звертають увагу на загальний стан тварин, визначають температуру тіла, частоту пульсу і дихання, стан слизових оболонок, лімфатичних вузлів. У разі потреби досліджують органи травлення та ін.

Клінічне дослідження вим’я проводять до і після доїння шляхом зовнішнього огляду, пальпації, пробного доїння та визначення якості молока. Звертають увагу на розміри і форму вим’я в цілому, окремих часток і дійок, симетричність правої і лівої половини, стан шкіри та волосяного покриву.

Пальпацією визначають консистенцію часток вим’я, їх місцеву температуру, болючість, консистенцію і больову чутливість стінок молочної цистерни та кінчиків дійок. Температуру окремих ділянок вим’я визначають порівнянням теплового відчуття тильною поверхнею долоні руки симетрично розташованих точок. Для визначення болючості і консистенції всі ділянки вим’я по черзі злегка здавлюють.

У здорових корів шкіра молочної залози ніжна, легко збирається в складки, зміщується, а паренхіма промацується у вигляді пружної дольчатої тканини.

Пальпують також надвим’яні лімфатичні вузли, які розміщені біля верхніх меж задніх часток. В нормі ці залози рухливі, еластичні, не болючі, з голубине яйце або трохи більші, приплюснуті.

Потім прощупують дійки і видоюють молоко. Дійки беруть вказівним і великим пальцями, трохи здавлюють, розминають між пальцями і переміщують до верхівки, виявляючи морфологічні зміни і болючість. Пробним доїнням визначають тонус дійкового каналу, а пальпацією верхівки дійки – її морфологічні зміни.

Для визначення якості молока за зовнішніми ознаками його збирають (особливо перші порції) при пробному доїнні у чисту посудину і звертають увагу на колір, консистенцію, запах, наявність пластівців казеїну, згустків фібрину, гною, крові.

Під час масових обстежень молочних стад для виявлення у молоці цих домішок користуються спеціальними кухлями місткістю 0, 5 л з кришками з тонкої сітки або темної тканини. Для дослідження молоко видоюють на поверхню кришки. Пластівці казеїну, згустки фібрину, згустки гною та крові залишаються на поверхні і їх видно при огляді.

Для зручності постановки діагнозу на мастит наведемо їх диференційну діагностику (табл. 1).

Діагностика субклінічних маститів

Результати дослідження записують, а пластинку старанно миють теплою водою і витирають сухим рушником.

источник

ЧОРНОЗУБ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА
кандидат ветеринарних наук,
науковий консультант ТОВ «УКРВЕТ»

Сьогодні, коли Україна стоїть на порозі вступу в ЄС, значно підвищуються стандарти до санітарної якості молока та молочної продукції. У зв’язку з цим виробники молока та молокопереробні підприємства намагаються контролювати якість молочної сировини на усіх рівнях її виробництва. Адже молоко, яке не відповідає стандартам якості вибраковується або переробляється на корм тваринам. Неякісне молоко може містити інгібітори, антибіотики, збудники хвороб, мати неприємний запах ацетону, що створює серйозну небезпеку для здоров`я людей.

Найпоширенішою хворобою у молочному скотарстві є мастит, особливо субклінічний, який може охоплювати до 60 % молочних корів. Дане захворюванння зумовлене поліфакторними причинами: хворобами статевих органів, кінцівок, порушенням технології утримання, правил машинного доїння та проведенням дезінфекції, підвищеною контамінацією тканин молочної залози умовно-патогенною мікрофлорою, порушенням білкового й мінерального обмінів, зниженням загальної неспецифічної резистентності організму тощо.

За субклінічного перебігу хвороби патологічні зміни у молочній залозі виникають локально і частіше охоплюють незначну кількість альвеол та молочних протоків, іноді навіть строму органу, що залежить від ступеня реактивності та резистентності

тканин вим’я, а також від вірулентності та патогенності збудників, їх кількості та асоціацій. Із молока корів, хворих на субклінічний мастит, переважно виділено патогенну мікрофлору: стрепто-, стафілококи та Е. соli.

Молочна залоза корів швидко реагує на будь-які ендогенні порушення, що супроводжується фізико-хімічними, біохімічними і бактеріологічними змінами властивостей молока, унаслідок чого підвищується рівень аміаку, знижується лізоцимна й бактерицидна активність та змінюється реакція середовища молока (рН) у лужну сторону. Разом із цим у секрет із кровоносних судин надходять лейкоцити, що спричинене порушенням гемодинаміки судинного русла. Саме злущені епітеліальні й секреторні клітини паренхіми вим’я та нейтрофільні лейкоцити створюють основну масу соматичних клітин у молоці.

Враховуючи особливості перебігу прихованого запального процесу у молочній залозі та його поширеність, розроблено та апробовано багато методів діагностики субклінічного маститу.

Прямий медод ранньої діагностики субклінічного маститу базується на кількісному визначенні соматичних клітин у пробі молока за допомогою камери Горяєва або Тома шляхом підрахунку. У молоці здорових корів соматичні клітини представлені переважно епітеліальними клітинами, кількість яких коливається від 100 тис/мл до 500 тис/мл, що залежить, у першу чергу, від фізіологічного періоду тварини. Проте, коли їх кількість різко зростає і перевищує понад 500 тис/мл і переважне місце серед них займають нейтрофільні лейкоцити – це є свідченням розвитоку хвороби.

Метод підрахунку кількості соматичних клітин у молоці точний і об’єктивний, але потребує багато часу, уважності та професійності лаборантів.

Для непрямого методу діагностики субклінічного перебігу маститу нині застосовуються експресні методи. Ці методики не складні, але потребують навичок, уважності та швидкості реагування операторів.

У промислових господарствах та молокопереробних підприємствах на постійній основі проводяться більш складні лабораторні дослідження за допомогою сучасного обладнання.

В умовах молочних комплексів, за масового обстеження дійного стада, експрес-діагностику субклінічного маститу застосовують безпосередньо біля тварин: молоко здоюється із кожної чверті вим’я на окрему індикаторну смужку або ж формується одна збірна проба молока і в неї погружається паперовий індикатор, пісдя чого зчитується результат.

Наразі в Україні застосовуються реагенти переважно європейського виробництва. В якості діагностичних тестів широко застосовують індикаторні смужки LDHMilk від торгівельної марки HEALTHMATE (Корея), на поверхню яких нанесений специфічний реагент, колір якого змінюється залежно від інтенсивності змін у молоці (кількості соматичних клітин та реакції середовища). Їх застосування у практичних умовах показало високу чутливість.

На сьогоднішній день на ринку ветеринарнарних препаратів України з’явився новий діагностичний тест – PLYN-TEST від торгівельної марки AVITA (Польща), який пройшов успішні випробування у ряді господарств України.

Принцип його дії грунтується на ранньому виявленні зміни реакції середовища (рН) молока. Специфічна зміна кольору суміші розпочинається за вмісту в молоці понад 100 тис/мл соматичних клітин, а зміна консистенції – при 500 тис/мл. Постановка даного експрес-тесту дозволяє чітко контролювати тонкі специфічні зміни у секреті, діагностувати та оцінювати поширення субклінічного перебігу маститу у стаді дійних корів.

Рис.1. Застосування лопатки Шальма у практичних умовах

Для практичності проведення експрес-тестів, які потребують змішування проб молока й реагентів, використовують спеціальні пластини з ручкою – лопатка Шальма або оригінальний тестер для визначення маститу SHOOF з чотирьма окремими луночками, що дозволяє оцінювати відразу якість свіжоотриманого молока із кожної чверті вим’я окремо.

За допомогою PLYN-TEST проводять моніторинг змін якості молока корів не тільки при маститах, а й у різні фізіологічні періоди (молозивний, роздою, перед запуском тощо), за яких змінюється клітинний склад молока.

Попри те, що експрес-тести проводяться майже в усіх господарствах, достовірність отриманих результатів досить часто викликає сумніви, оскільки зчитані результати тесту кожен фахівець трактує по-своєму. Для встановлення кінцевого діагнозу таких результатів недостатньо, оскільки вони мають похибку від 10 до 30 %, а тому повинні додатково підтверджуватися лабораторними методами досліджень, наприклад, за допомогою лабораторних аналізаторів.

Для того, щоб уникати похибок та «суб’єктивних факторів», у країнах Європи розроблено й удосконалено низку приладів для діагностики субклінічних маститів. Найбільш широкого застосування набув детектор для визначення субклінічного маститу у корів – прилад Драмінскі.

Простота, ефективність та функціональність приладу дозволяє ефективно застосовувати його у практичних умовах, унаслідок чого він займає лідируюче місце серед конкурентних аналогів. За його допомогою визначають електроопірність молока, яка змінюється внаслідок порушень біохімічних процесів у молочній залозі. За розвитку маститу в молоці значно підвищується вміст солей натрію й, особливо, хлору та зменшується вміст калію, унаслідок чого електроопірність молока вражених часток вим’я підвищується. Це дає змогу пристрою зафіксувати ці тонкі хімічні зміни ще задовго до появи клінічних симптомів. Завдяки портативності та ергономічності приладу, його застосовують безпосередньо під час доїння тварин. На цифровому табло приладу миттєво висвічується результат електроопірності молока. Проте маючи у господарстві лише один такий прилад, потрібно багато часу для проведення моніторингу всього дійного стада, що ускладнює процес доїння.

Найбільш об’єктивні показники якості молока можна отримати за допомогою аналізаторів, якими оснащені діагностичні лабораторії. Одним із лабораторних приладів, за допомогою якого визначається кількість соматичних клітин є аналізатор молока – EKOMILK SCAN (Болгарія), який має надзвичайно високу чутливість і точність визначень. Діапазон визначення кількості соматичних клітин складає від 90 тис до 1,5 млн, що дозволяє контролювати якість молока за найменших його змін.

На ринку ветеринарних препаратів і обладнання, зокрема в асортименті компанії «УКРВЕТ», є достатня кількість засобів, що дозволяють ефективно виявляти субклінічну форму маститу у корів на ранніх стадіях розвитку. Це дозволить швидко забезпечити правильний підхід до профілактики захворювання та попередити клінічний його прояв.

источник